Покійний чоловік Лізі, Скот Лендон, був відомим письменником. Іноді здавалося, що він продав душу дияволу і саме за це отримав свій надзвичайний талант. Після смерті чоловіка жінці докучають літературознавці, які прагнуть будь-що заволодіти творчим доробком Скота. Та коли жінка береться за впорядкування його творів, то розуміє, що в житті Скота було дещо жахливе, моторошне. Щось таке, із чого він черпав натхнення, за яке потім заплатив своїм життям. Ким насправді був Скот? Лізі починає блукати в лабіринті секретів минулого. Ще трохи, і знайти вихід буде неможливо…
Оглавление
Стівен Кінг. Історія Лізі
Частина I. Пошуки була
І. Лізі й Аменда (Усе так само)
1
2
3
4
5
ІІ. Лізі та Псих (Темрява Його Любить)
1
2
3
4
5
6
7
8
9
ІІІ. Лізі й срібна лопата (Очікуючи, коли зміниться вітер)
1
2
3
4
5
6
ІV. Лізі й кривавий бул (Психодіотизм у дії)
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
Частина II. Пезкапете
V. Лізі й довгий, довгий четвер (Етапи була)
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
VІ. Лізі й професор (Ось де справжня причина)
1
2
3
4
5
6
7
8
VІІ. Лізі й закон (Невідчепна думка й виснажений розум)
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
VІІІ. Лізі і Скот (Під деревом ням-ням)
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
ІХ. Лізі й Чорний Принц Інкунків (Обов’язок любові)
1
2
3
4
Х. Лізі й аргументи проти божевілля (Добрий брат)
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
ХІ. Лізі й озеро (Тс-с-с – тепер тобі треба сидіти тихо)
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
ХІІ. Лізі у Ґрінлоні (Рожеві троянди)
1
2
3
4
5
6
7
8
ХІІІ. Лізі й Аменда (Між нами, сестрами)
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
ХІV. Лізі і Скот (Люба моя дитино)
1
2
3
4
5
6
7
8
ХV. Лізі й Довгий хлопець (Пафко[78] біля стіни)
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
Частина III. Історія для Лізі
ХVІ. Лізі й Дерево історій (Скот має що сказати)
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
Післямова автора
Отрывок из книги
Для публіки дружини відомих письменників майже невидимі, але ніхто не знав цього краще, аніж Лізі Лендон. Її чоловік здобув Пулітцерівську премію та премію Національної Книги, але Лізі дала у своєму житті лише одне інтерв’ю. Вона дала його для дуже відомого жіночого журналу, який друкував шпальту під назвою «Так, я одружена з Ним!» Приблизно половину свого монологу з п’ятисот слів вона присвятила поясненням, чому її пестливе ім’я закінчується на «зі». Більшу частину другої половини вона витратила на розповідь про свій рецепт приготування на слабкому вогні повільно підсмажуваного ростбіфа. Сестра Лізі Аменда сказала, що на світлині, яку надрукували разом з інтерв’ю, Лізі здавалася гладкóю.
Жодна з сестер Лізі не могла відмовити собі в задоволенні запустити кота в голубник (її батько називав це «розворушити сморід») або добряче прополоскати чиюсь брудну білизну, але єдиною з них, яка завдавала Лізі чимало клопоту, була ця ж таки Аменда. Найстарша (і найдивакуватіша) серед дівчат із родини Дебушерів, що колись мешкали в містечку Лізбон-Фолз, Аменда останнім часом жила сама-одна в будинку, який купила для неї Лізі, неподалік від Касл-В’ю, де завжди була погана погода і де Лізі, Дарла та Кантата могли наглядати за нею. Лізі купила цей будинок для неї сім років тому, за п’ять років до того, як помер Скот. Помер молодим. Помер, коли ще не настав його час, як то кажуть. Лізі досі не могла повірити, що його немає вже два роки. Цей проміжок часу здавався їй водночас дуже довгим і коротким, як швидкоплинна мить.
.....
– Ти певна?
– Тоді розкажи мені, з чим нам треба буде впоратися.
