Читать книгу Сад як Всесвіт - Тамара Альохіна - Страница 3

Зима цього року видалася суворою і сніжною. Та щойно пригріло березневе сонечко, ми з онуками – Кирилком і Лізою – вирушаємо у Ботанічний сад!

– У цьому саду, дітки, чимало різних планет: Розарій, Хвойний ліс, Березовий гай, Сад магнолій, Сад бузку, Зимовий сад, Карпати, Едемський сад, Маленький Крим.

– Так багато? – дивуються діти.

– Багато, але знайомитися з ними будемо поступово: спершу навідаємося до однієї планети, а тоді перелетимо на іншу.

– То виходить, – каже Кирило, – що наші прогулянки будуть схожі на міжпланетну подорож?!

– Звісно! Ось лише часу нам знадобиться значно менше.

– А як же пригоди? – запитує онук.

– Будуть і пригоди!

– А великі відкриття?

– Неодмінно!

– А чудеса і чаклунство? – цікавиться Ліза.

– Будуть і чудеса!

– Коли ж вони почнуться, бабусю?

– Просто зараз! Адже ми заходимо в оранжерею, де цілий рік цвітуть і плодоносять тропічні рослини.

– Отут, у цій скляній будівлі під ковпаком?

– Під куполом, – уточнюю я.