Оглавление
Том Бойл. Музика води
Глибока подяка висловлюється часописам
Апологія
I. Ніґер
Біле м’яке підчерев’я
Повстань!
«Хоча ще й половина днів моїх…»[6]
Корегувальна хірургія
Також знаний як Катунґа Ойо
Фатіма
Закваска
Сахель
Танталові муки
Наяда
Ні Твіст, ні Копперфілд, ані сам Фейґін
Говорячи навпростець, або Ставки зроблено
Плантаційна пісня
Настрій, що тягне на дно
Нові материки, прадавні ріки
Заґлéґав!
Без прикрас
Еолова арфа
Хорошу людину за бортом не полишиш
«Чічіковська добірна»
Хо́ду!
Історія Дессауда
Хо́ду! (продовж.)
Лондонські вулиці
Балада Джека Голла
Інбридинг
Серце темряви
Еврика!
До біса Геродота!
Наче хмара, що поглинає зграю ібісів
Мансонґ
П’ятдесят тисяч каурі
Убутна віддача, або Знов за своє
Із записок дослідника
Усе королівське військо
Фенні Бранч
Сім золотих міст
Падіння
Постріл у темряві
І як-то почуваєшся, якщо помер?
Мо о мо інта алло
Перейдемо на «ти»
Crocodylus niloticus
Пам’яті К. О. Дж
Ньюґейт
Немислиме потрясіння й нечуване неподобство
Quid pro quo[70]
Відступництво
Мурашки по тілу
Чорна шапчина
Гіджра
Коли здають нерви
Вітайте переможного героя
«…мир на землі, у людях добра воля»[81]
Музика на воді
II. Ярроу
Воскресіння Лазаря
Одіссей у лотофагів
Падіння, злет і знову падіння
Історія Ґлеґа, або Народжений під недобрим знаменням
Життя після смерті
Страхи нічні
Слова
Повернення додому
Довга рука
Дитина століття
Піблз
Справи похоронні
Усе, що сходить, неодмінно містить закваску
Про псів – земних і земляних[96]
Примарні сири, або Зараз не вилетить пташечка
Suspiria de profundis[100]
Наяда, та ще й яка
Сіді Амбак Буді
Батьки та діти
Квиток до Ґоре
Nolo contendere[110]
Послаблюючи пута
Музика води: ремінісценція
III. І знову Ніґер
Ґоре, або Гімн заразі
Йой, мамцю, невже це справді кінець?
Вантаж віслюків
Знайдіть мені кількох чоловіків із полум’яними серцями!
Нед Непомітний
Перетинаючи Рубікон
Прикрості в Пізанії
У муках
Хтось, на кого можна спертися
Зв’язки з громадськістю
Реквієм за п’яницею
І він же Ісаако
Прижиттєві видання
Початок бід, або Кап-ляп
Думмулафонг
Остання посмішка для Смерка[128]
Із записок дослідника
«O, нелегкий це перехід…»[131]
Дійшовши до краю
Лист
Історія Дессауда (частина друга)
Сансандінґ
У тебе є клепка в голові?
Bon voyage[144]
Тихий Ніґер
Пониззя пекла
Звір із двома спинами
Музика води: реприза
Кода
Отрывок из книги
Оскільки поштовх до написання «Музики води» був суто естетичний, а не науковий, я скористався цим захопливим історичним тлом для власного задоволення, не ставлячи собі за мету ретельно відтворити в художній формі описувані події. Я свідомо вдавався до анахронізмів, вигадував мовні й термінологічні одиниці, а також відступав від першоджерел, самочинно доповнюючи їх. І там, де історичні факти ставали на заваді інтересам творчості, я цілком свідомо й без найменших докорів сумління спотворював їх на догоду власним цілям.
Т. К. Б.
.....
Мандрівник озирається, щоб окинути поглядом простір за собою та з’ясувати, бере він участь у військовій експедиції, а чи у полюванні на лисиць, як раптом його увагу привертає спалах світла ген удалині. То Джонсон верхи на меланхолійному димчастому віслюку (тварині, знаній за журливу довгастість її голови та вух) щойно тепер перетнув лінію горизонту. Дослідник здіймає руку й махає. І онде! – жест, спокушений відстанню та струменистими складками у повітрі – Джонсон махає йому у відповідь!
Джарра – це поселення, що налічує десь із тисячу сплетених із лози халуп, плюс-мінус дюжину. Воно розташоване просто на південь від Сахелю, на кордоні між Людамаром, Каартою і Бамбаррою. На підступах до нього височіє пасмо пологих пагорбів, що, мов на дріжджах, здіймаються з рівнини, наче бульбашки з тіста. О цій порі року їх вкриває висип почорнілої стерні – наслідок випалювальної системи землеробства, у яку вірять місцеві мешканці. Місяць тому тут лютувала пожежа. Вздовж темної землі слалися стьожки сліпучого полум’я, а небо застували розбурхані вали диму. Особливо несолодко довелось пацюкам. Легіони щурів, мовби лемінги в міграції, ринули з вогню, що пожирав усе, просто під ноги поселянам, які чекали на них у повному складі. Джарранці замахувалися граблями, мотиками й палицями, молотячи їх, наче непросохлу кераміку. Криваві жнива.
.....
