Отрывок из книги
Томас Гарді (1840–1928) – видатний англійський письменник і поет пізньої вікторіанської епохи – народився в селі поблизу Дорчестера в графстві Дорсет. Батько і дід його були каменярами й будівельниками. Мати Томаса, яка вміла читати, але не вміла писати, вирішила дати синові освіту, і його відправили до парафіяльної школи в Дорчестер. У 1856 році Томас вступив на навчання до архітектора Джона Гікса, а через п’ять років перебрався в Лондон, де вивчав архітектуру в Королівському коледжі, спеціалізуючись на реставрації церков. Але коли 1867 року Гарді повернувся в Дорчестер, у нього вже був готовий перший роман, для якого він так і не зміг знайти видавця і врешті-решт знищив рукопис. Другий роман Гарді «Відчайдушні кошти» (1871) був опублікований анонімно. Однак визнання прийшло до письменника лише після його п’ятого роману – і десять років потому.
До 1885 року він став високооплачуваним автором, повернувся в Дорсет, звів будинок за власним проектом і зайнявся виключно літературною працею. Один за одним виходили збірки його оповідань – коротких, іронічних, жорстких, за ними слідували ще два романи – «Тесс із роду д’Ербервіллів» (1891) і «Джуд Непримітний» (1895). Обидва вони супроводжувалися скандалами і шквалом критики, але це не вплинуло на літературну репутацію Гарді – слава його продовжувала зростати. Уже на початку 20 століття в Англії він уважався найвпливовішим романістом сучасності, а його творчість неодноразово висувалася на Нобелівську премію в галузі літератури.
.....
Серед цих геть чужих людей Джуд одразу відчув себе ні в сих, ні в тих. Усе це ні до чого; приємна прогулянка з новою знайомою – ось і все, що входило в його наміри. Тому він не став затримуватися, сказав кілька слів її мачусі – непримітній тихій жінці і, побажавши всім добраніч, вибрався на дорогу серед пагорбів, відчуваючи глибоке полегшення.
Але тривало це недовго: Арабелла вже заволоділа його серцем. Він ішов у темряві, і йому здавалося, ніби він уже не той Джуд, яким був учора. Що йому книги? Чого варте його правило не гаяти даремно ані хвилини, якого він так суворо дотримувався? Гаяти даремно!.. Нісенітниця! Сьогодні він чи не вперше живе, а не зживає життя. Виявляється, кохати жінку набагато приємніше, ніж бути вченим або священиком, нехай навіть самим архієпископом Кентерберійським!
.....
