Читать книгу Російська криптологія - Вадим Гребенников - Страница 6

На початку XIX ст. у Росії була зроблена реорганізація органів керування країною. У 1802 році Маніфестом Олександра I замість колегій були засновані міністерства. Зокрема, було утворене міністерство закордонних справ (далі – МЗС), канцелярія якого містила чотири основні експедиції та три таємні. Перша таємна – шифрувальна, друга – дешифрувальна, третя – служба перлюстрації.

До 1808 року начальником першої експедиції, куди входила «цифирная» частина, був Жерве. Потім він був призначений керівником Канцелярії, а начальником цієї експедиції, перетвореної у відділення, став Міллер. Дешифрувальну частину у цей період очолював Християн Бек. Збереглися деякі документи, що дозволяють охарактеризувати діяльність таємної експедиції Канцелярії МЗС періоду початку XIX ст. та війни з Наполеоном.

Лист від 8 березня 1812 року Міллеру:

«Г. Канцлеру угодно, чтобы Вы, милостивый государь мой, Христиан Иванович, немедленно занялись составлением двух совершенно полных лексиконов как для шифрования, равно и для дешифрования на российском и французском языках, и чтобы Вы снеслись по сему предмету с Александром Федоровичем Крейдеманом, стараясь соединенными силами привести работу сию к скорейшему и успешнейшему окончанию. А. Жерве».

Міллер і Крейдеман були не тільки розробниками «лексиконів», тобто словників до шифрів, але й самих шифрів. Цю роботу виконували і деякі інші співробітники. Після складання шифру фахівцем-криптографом у XVIII ст. він начисто переписувався від руки спеціальним секретарем в потрібній кількості примірників. Тепер шифри виготовлялися вже друкарським способом. Відносно кожного шифру завідувачам таємною експедицією при цьому складалася доповідна записка такого змісту:

«В Государственную коллегию иностранных дел.

От нижеподписавшегося покорнейшее доношение.

Составив по приказанию сей Коллегии новую генеральную цифирь на российском и французском языках, ею одобренную, и отобрав цены за изготовление передвижных машин, равно и за напечатание наборных и разборных таблиц и за бумагу, имею честь представить о том подробную записку, прося покорнейше помянутую Коллегию благоволить на сей расход определить сумму.

Коллежский советник Христиан Миллер.

Октябрь дня 3 1804 года.

За машины:

за 15 пар машин с двойными передвижными дощечками по 125 р.

за пару -1875 рублей.

Типографщику:

за набор разборных таблиц для российской цифири с напечатанием, по 20 р. за таблицу – 40 р.

за набор двух разборных таблиц для французской цифири с напечатани-ем, по 20 р. за таблицу – 40 р.

за набор одного листа и напечатание чисел и букв, принадлежащих к разборным таблицам обеих сих цифирей -10 р.

за набор 112 1/2 страниц российской наборной азбуки и напечатание по 30 р. за страницу, а за все 112 1/2 страниц – 3375 р.

за набор 122 1/2 страниц французской наборной азбуки и напечатание, по 30 р. за страницу, а за все 122 1/2 страницы – 3675 р.

Бумаги:

Алексан др и йеной 83 л. по 2 р. 50 к. кажд ая – 207,50

Итого 9222 р. 50 к. Коллежск. сов. Хр. Миллер».

На початку XIX ст. у МЗС був організований так званий «Цифирный комитет», до складу якого увійшли найбільш досвідчені та кваліфіковані криптографи. У завдання комітету входив аналіз і введення нових систем шифрів, контроль за їх правильним використанням і зберіганням, вивід з дії застарілих або скомпрометованих шифрів, складання висновків, звітів і доповідей для керівників МЗС і імператора з питань діяльності шифрувальної та дешифрувальної служб. Цей комітет був підпорядкований міністру, а очолював його «главный член цифирного комитета».