Оглавление
Валентин Чемерис. Трагедія гетьмана Мазепи
Пролог. Ловелас? Козацький Донжуан? Але колись він стане в пригоді батьківщині
Частина перша
І такої чарівної ночі забевкав у Батурині дзвін…
«Иван Мазепа: человек со множеством лиц»
І показує булавою на Москву…
Частина друга
…і будуть страчені «отсєчєнієм глав їхніх зміїних» Борщагівка, що на річці Pосі, 14 липня 1708 року
Їx рівно дванадцять, уцілілих на сьогодні
Частина третя
Навкруг порубане, криваве, все військо Карлове лягло. і настала черга Батурина…
Всього лише одна дата в історії боротьби за свободу: 7 червня 1628 року
Таємниця – це душа, але чого?
Даніел Крман: від Полтави до Бендер
Безрогі корови Джорджа Оруелла
Тарас Шевченко. «Іржавець»
Мазепа Іван Степанович, гетьман Yкраїни
Ігри з оголошенням анафеми
Так хто кого зрадив?
«Cекретно на все времена. Никому ни при каких условиях не предоставлять»
«…А народ увесь даже до ссущих віколол и вірубал…»
Частина четверта
До волі залишалося ще 283 роки, або Як виникли задунайсько-задністровські запорожці
«Міцний замок на османських землях»
Петро I запропонував 300 000 талярів за Мазепу
У Варниці, на околиці Бендер
…У міському парку Свободи на Бессарабській вулиці, за п’ять кілометрів від румуно-молдавсько-українського кордону
P. S. «Разговор Великороссии c Малороссией»
«Забыт Мазепа с давних пор»?
Заки море перелечу, крилоньки зітру…
Помиляється й народ, коли немає ще держави…
«Гетьман Мазепа: повернення до Батурина»
Пушкін i Рилєєв, або знову про Мазепу
Кіндрат Рилєєв виявився передбачливішим
Від чого Петро I на тім світі перевернеться й бурхливо зааплодує
Що можуть і чого не можуть королі
«Гей, хто в лісі, – озовися!..»
Гуля орел, гуля сизий, та й попід небесами…
«…Немає вже на Україні жодних вольностей, існує лише фантом свободи…»
Чи нема країни, щоб загарбать і з собою взять у домовину…
…І до безмежних просторів Тихого океану
Епілог
Люби мене, як я тебе, або Де шукати скарби гетьмана Мазепи
Тайна мазепиних скарбів
Поросючка
Дума пана гетьмана Mазепи, в якій значне проти держави великого государя виявляється субпротивенство
Отрывок из книги
Це він, гетьман Іван Мазепа на сьомому десятку бурхливо прожитих літ так писав Мотрі Кочубей, дівиці шістнадцяти літ віку:
«Щасливії мої письма, що в рученьках твоїх бувають, нежелі мої бідні очі, що тебе не оглядають».
.....
Це тоді, як він вступив на службу до гетьмана Петра Дорошенка. З’явившись у Чигирині (тоді столиця гетьманської України, починаючи з часів Богдана Хмельницького), зазнайомився там і швидко одружився з удовою (дещо старшого від нього віку) Ганною Фридрикевич. Вона була дочкою відомого хмельничанина Семена Половця, полковника білоцерківського (1653–1654, 1656, 1658), згодом генерального обозного (1664) та генерального судді в гетьмана Дорошенка. Тесть був близьким товаришем Дорошенка, тож узявся витягувати зятя на вершину влади – як це й водиться. Власне кажучи, тоді водилося і тепер водиться. Себто шлюб з його дочкою-удовою відкрив Мазепі шлях до влади і значного становища в тогочасній Україні – бо який тесть не витягне зятя, якщо сам займає високу посаду? А Семен Половець, як генеральний суддя, став другою особою в уряді козацької України.
Ганна була гарною і просто таки звабною молодичкою, про яку казали, що вона саме в соку. До всього ж ця жіночка була ще й багатенькою. Та ще й дочкою такої людини!
.....
