Читать книгу Стихи, как они есть. 2015/2 - Валерий Гурков - Страница 17

Небо дощиком проллє,

Плаче за весною,

А берізонька цвіте

Ділиться журбою.

Біжить стежкою вночі

Місяць кучерявий,

Запалив уже свічки

Вечір черемховий.

Лічить мені все роки

Із жалем зозуля,

В небі зірочка вночі

За милим сумує.

Нічого в Бога не прошу

Є в мене кохання…

У діброві солов»ї

Щоночі душу ранять…