Читать книгу Нострадамус і Син - Валерій Ковера - Страница 5

«Ніхто нам не збудує держави,

якщо ми самі її не збудуємо.»

Знову пише до Вас Ковера Валерій Іванович. Знову пропоную Вам ознайомитись з деякими думками про„Короля устрашения», і про деякі реаліі нашого життя.

А ще повідомляю Вам, шановні, що такі листи я надсилаю в Харків і Одесу.

В майбутньому такі і подібні листи будуть ще більше поширюватись. Багато людей це будуть читати. Доречі, ці листи читає і «Король устрашения».

М. Нострадамус вмів шифрувати свої пророцтва, – ще і досі вони не всі розшифровані.

В отій моїй статті, що була в Інтернеті, є трохи про невігластво. А вже потім я у М. Нострадамуса знайшов дещо про невігластво.

«Тысячи других событий произойдут с нами по причине наводнений, постоянных дождей, как я предсказывал в других своих прозаических пророчествах, в которых я указал места и даты, а также сроки жизни тех, кто будет жить после. Так что исполнение пророчеств позволит людям будущего убедиться в том, что все это сбылось в точности. И хотя мои пророчества написаны зашифрованным языком (туманно и иносказательно), они все же будут поняты. Когда же придет время освобождения от невежества, наступит великое просветление.»

М. Нострадамус «Предисловие к сыну Цезарю» (б 2627: 340)

Бачте коли будуть зрозумілі пророцтва М. Нострадамуса. А у нас в Україні замість того щоб позваблятися від невігластва, «вивчають» Старий і Новий Завіт (особливо на радіо стараються) і неможуть вивчити. Бо не можуть вивчити самі вчителі. А тим паче, вчителі самі не живуть по написаному (по тому, чого навчають). Чому?

(із старого анекдоту:

– В темному старому лісі ходить невловимий Джон.

– А чому він невловимий?

– Тому що він… нікому непотрібний!)

Усіма силами стараються не дати людям знання. Бо:

«Трудно управлять народом, когда у него много знаний.» Дао де цзин. Параграф 65.

Та і цей вислів дещо постарів. Якщо у людини будуть справжні знання, єю керувати непотрібно, – кожен буде робити саме те, що потрібно саме зараз.

Але наші буцімто християнські вчителі вважають, – хай краще слухають який, нібито, добрий Бог.

А зло звідки? Так тож сатана придумав. А сатану хто придумав? Та сам Бог (тобто і люди, в тому числі і ми з вами) і придумав.

Якщо християнські «вчителі» вважають що хтось, хочаб і сатана, може піти супротив волі Бога, то вони НЕВІРЯТЬ В БОГА!

Може хтось подумає, що я безбожник, немаю Бога в душі. А ви, мовляв, вірні християни, вірите в Добро і в Любов. Та ось хоть разочек прочитайте во що ви вірите:

«Блажен, кто возьмет и разобъет младенцев твоих о камень!»

Псалом 136: 9

Ще кажуть про духовність.

Псалтир взят християнством на «озброєння». Це не я придумав (див. б 2313 Новый Завет и Псалтирь).

Доречі, цю книжечку я знайшов на смітнику і підібрав (може знадобиться) з любові до книжки взагалі. Знадобилась. А може я неправильно зробив, може саме на смітнику її місце?

Я не закликаю до Зла. Треба тільки знати – Зло було, є і буде. І чим меньше ми будемо згадувати Добро (бо ті хто згадує, насамперед згадують подумки про Добро для себе), тим менше буде Зла для іншіх.

«Когда все в Поднебесной узнают, что прекрасное является прекрасным, появляется и безобразное. Когда все узнают, что доброе является добром, возникает и зло.»

Дао дэ цзин. Параграф 2 (б 2304: 9) Зараз у нас в державі НЕМАЄ жодного християнина. Так можна ствержувати хочаб тому, що у всіх високопоставлених «християн» і начебто «пастирів» значно більше грошей ніж у ближнього.

Тим паче вони невміють правильно скористатись тими грошима, – вони будують церкви, забуваючи, що Храм в душі, а не будують дороги щоб ближні могли піти (не по болоту) до сусіда, до криниці, в магазин, в лікарню, на цвинтар, в бібліотеку, на базар, в сільраду, на роботу, до школи, в аптеку, до ветерінара і т. і. А те що є села де немає ані магазина, ані лікарні, ані бібліотеки, ані базара, ані сільради, ані школи, ані аптеки, ані ветерінара, ані водогону, ані газу і т.і.– про це вже не будимо казати, – забувають зовсім.

Якби у нас були справжні християни, не було б Помаранчевої революції (чи того, що ми під цим розуміємо). Бо наші християни не живуть по своїм канонічним книгам, де написано.

«Раби, повинуйтесь господам (своим) по плоти со страхом и трепетом в простоте сердца вашего, как Христу.» Ефесянам 6: 5

«Раби, во всем повинуйтесь господам вашим…» Колосянам 3:22

Ще є деякі канонічні висловлювання, але я іх наведу трохи пізніше.

Та повернемось до катрену 95, центурії 4.

Царство будет отдано двоим, но они недолго продержатся.

Через три года семь месяцев они начнут войну.

Две весталки против востанут.

Победитель (Виктор) послерожденный в Армоникской земле.

(б 2320: 199)

Може хтось вважає, що моя розшифровка останього рядка цього катрена (див. Лист 1),такби мовити, «притягнута за вуха». То мені теж це недуже подобається. Але зміст правильний.

М. Нострадамус іноді використовував слова в транскрипції, яка зрозуміла і українцю і руському. Тому деякі слова перекладати непотрібно. Так згадайте хочаб слово «Амбар Кия». Є ще і інші слова написані відкритим текстом.

Давайте в слові «Армонікской» замінемо першу літеру «А» на «Я». Буде слово «Ярмонікской», яке утворено від слова «Ярмо», яке має значення «ярмо, гнет, бремя, іго». Це слово означає «підневольній, пригнобленій, поневоленій». Хіба це не правда? Хіба пророк так не міг сказати про нашу Україну?

І давайте подивимось на другу половину слова «…никской», чи не звучить це як «…низкой»? От і виходить, що слово «Армоникской» читається як «Ярмонизкой».

Хіба не було в нас двовладдя, та і зараз є, тобто «Царство отдано двоим», а ще й тривладдям отдає? Але вони недовго протримались в злагоді, а ще й «Весталок» вистачає. А всеж катрен закінчується: «Победитель (Виктор) послерожденный…»

Ми повинні зрозуміти чому Росія підтримувала В. Януковича, а не Президента В. Ющенка. Тому що Віктор Ющенко сильніше. Чому зараз Росія з більшою прихильністью ставиться до Ю. Тимошенко, а не до Президента В. Ющенко, знову, – тому що Віктор Ющенко сильніше. Росії легше домовлятися з слабішою стороною.

Та повернимось до катренів.

М. Нострадамус іноді топографічними назвами записував прізвища, а для міст і держав брав назви з міфів і т. і. В розшифровці пророцтв М. Нострадамуса ДУЖЕ БАГАТО зробили Дмитрій і Надія Зима. Але і в їх книгах є незрозумілі їм (Д. і Н.) моменти і є у них помилки. А хто не помиляється? «Непомиляється той, хто нічого не робить». Бо в нього все життя – помилка.

Ось слово Х₁ и₂ р₃ е₄ н_5, а ось його анаграма Г е₄ н₅ р₃ и₂ х_1.

А «Хирен» це кентавр Хирон – Стрілець – Юпітеріанець.

М. Нострадамус залишив «Послання Генриху», начебто королю Франції Генриху ІІ, але майже всі розшифровщики Нострадамуса згодні, що цим «Посланням…» пророк звертається саме до Хирена, «Короля устрашения».

Ось як воно починається:

Послание Генриху

Непобедимому, Могущественнейшему, Христианейшему Генриху королю Франции Второму (Другому): целиком

ему покорный и найпреданнейший слуга и подданый Мишель Нострадамус, победы и счастья.

Христианнейший и победоноснейший Король, с тех пор как я после долгого нахождения в тени осмелился показать свое лицо перед

безмерным блеском Вашего Величества, я остался навеки ослеплен дарованным мне Вашим царственным вниманием. Я никогда не перестану почитать в душе этот день, когда я впервые предстал перед Вашим Величием, неповторимым и в то же время таким человечным.

Я долго искал возможность выразить Вам мое доброе расположение сердца и мою искренность, при посредстве которых мое особенное умение стало бы известно Вашему Величеству в еще большей мере… (б 2320: 342)

Я знаю що це «Послання…» читав «Король устрашения». Звідки я знаю? Звідти↑, з цього «Послання…» і не тільки. Трохи згодом я спробую пояснить.

Я знаю трохи більше, ніж пишу. Але в моєму житті трапляються якісь справи, якісь випробування, які забирають весь час і всі сили. Наче якась сила недозволяє розказати (написать).

А іноді, як зараз, якась сила заставляє писати і наперекір всьому саме в ці дні зробити це. І виходить, що все відбувається в потрібний час.

Є ще таке: На островах пяти потоков к одному,

Под полумесяцем великого Хирена Селин…

Ц. 6 к. 27 (б 2627: 196)

В іншій книзі це написано так:

На островах с пяти рек до одной,

Во время великого Хирена Селина

Ц. 6 к. 27 (б 2577: 229)

Переклад, як бачите, бажає кращого… Але, «пяти потоков к одному» – це пятилапа зірка, яка була в СРСР (Союз Радянських Соціалістичних Республік), як символ. А «острова» це те що лишилось після роспаду СРСР, в тому числі і наша Україна. Це ще один опосередкований доказ, що Великий Хирен, Хирон, Стрілець, Юпетеріанець, Король устрашения у нас в Україні. Та ось ще про нього.

Великий Хирен будет главой всего мира.

Более всех остальных его любят, страшатся, опасаются.

Его слава и хвалы достигнут небес.

Единственный титулу победителя он полностью соответствует.

Ц. 6 к. 70 (б 2627:201)

«…за что именно он будет любим, кого победит. Нострадамус не напрямую, но косвенно намекает на связь короля королей с основанием новой религии, благодаря которой на планете и наступит в конце концов Золотой век.» (б 2627: 201)

І ще.

«Король, Монарх, великий Хирен, Юпетерианец – под всеми этими именами Нострадамус, очевидно, подразумевал одно и то же лицо. Такой вывод сам собой напрашивается из контекста, поскольку только применительно к этим господам пророк не скупится на

превосходную степень и самые лестные эпитеты. Примерно так же как и в послании к «человеколюбивому и могущественнейшему» Генриху. (б 2627:200)

Доречі, номер катрену 70 поділіть пополам, буде 35, – це дві останні цифри року 2035, коли основна робота Короля устрашенія буде зроблена.

Г е₄ н₅ р₃ и₂ х₁ у₆ читайте в порядку цифр.

Не такий він і страшний цей «Король устрашения». Просто він гармонійно сбалансований, – у нього є справжня «христианнейшая» любов і є те чого «страшатся и опасаются».

Та ось є і такий лист М. Нострадамуса, який починається так:

Письмо Нострадамуса

Преподобным сеньорам, господам каноникам кафедрального собора древнейшего города Оранжа

……………………………………………………….. (б 2320: 356)

Чи не йдеться тут про наш помаранчевий (оранжевий) Київ? Тут М. Нострадамус пише що відбулася:

«…кража священых вещей стала возможной в результате потворства двух ваших братьев по церкви…

…Добычу предполагалось разделить среди каноников, которые ныне уподобились солдатам…

…Потом двое или трое объявили, что это нереально в течение длительного времени, поскольку римская католическая церковь будет вовлечена в самые жуткие события. Итак, оно (серебро) было заперто, хотя двое из них остались при своем убеждении, что его необходимо переплавить в слитки и продать, временно укрыв в доме одного из них. Их было только трое, и они – братья Церкви, и они украли то, что совершенно, собираясь похитить все, не без сговора с хранителем, ибо вы доверили овец волку. Так же, как Иисус Христос на некоторое время доверил свою паству грабительству своей Церкви, выступающей под маркой веры и чесности, так же и вы доверили свое серебро, освященное и посвященное священному украшению вашего храма, подаренное некогда королями и правителями земли, как подлинными хранителями веры и реллигии…

…Священники подобны товарищам милостевых богов, но увидят, как Бог отомстит тем, кто осквернил его святой храм и похитил то, что в древности пожертвовали верующие.

А потому прочтите это мое письмо в кругу всех ваших людей (но не открывайте его, пока все не соберутся) и вы увидете, что при этом лица тех, кто замешан в этом деле, отразят великий стыд и конфуз, ибо они не в состоянии будут скрыть эти чувства…

…Я огорчен, что агнец был доверен волкам, и именно потому я и составил свое послание…

…Не сомневайтесь, господа, скоро все отыщется, а если нет, то будьте уверены, горькая участь ждет тех, кто совершил это

кощунственное преступление…

…Да сохранит вас Господь от зла. (б 2627: 356, 357, 358)

Тут М. Нострадамус вказує на крадіжку чогось дуже важливого, скоріше це не дорогоцінні метали, а щось ще коштовніше. Скоріше це щось написане. Нострадамус наче дає шанс повернути реліквію. І закінчується цей «Лист Нострадамуса» – Да сохранит вас Господь от зла.

От зла, наче попереджає що на це зверне увагу (дуже м’яко сказано) Король устрашения. Можливо про цю реліквію він писав:

Слабая банда оккупирует землю,

Те с высоких мест будут издавать ужасные крики,

Большая толпа, находясь в углу обеспокоена,

Падает. Возле Д. непр обнаружены писания.

Ц. 8 к.56 (б 2577: 274)

Як в нашому парламенті.

Бачте який цікавий останній рядок. Ось це «Д. непр» так і проситься прочитатись як Днепр.

У наших православних християн є ще шанс об’єднатися і на 99 вітсотків (а може, на всі 100) реформувати свою церкву. Бо буде як з католицькою.

О, пространный Рим, приближается твое разрушение!

Не твоих стен, но твоей крови и сущности.

Резкость в письмах вызовет такой ужасный конфликт,

Острое железо всем по самую рукоять.

Ц. 10 к. 65 (б 2627: 257)

Зверніть увагу, і тут йдеться про «резкость в письмах». Це, будемо казати, почерк Короля устрашения.

«И связано это с тем, что царства, секты и религии с течением времени потерпят столь резкие изменения, что станут своей противоположностью…»

Нострадамус «Предисловие к сыну Цезарю» (б 2627: 334)

Християнство вже працює як негатив.

Є ще катрени со словами «Послерожденный», «оранжерея». Але мені здається, що переклад тих катренів дуже поганий, – то хіба можна їх коментувати. Взагалі в книгах авторів Дмитрія і Надії Зима самий гарний переклад катренів і листів М. Нострадамуса. Хоча і у них іноді буває по два, три і більше варіантів. А багатьох катренів взагалі немає (а може ще будуть).

Треба думати, що будуть, – то і будуть.

А в книгах інших авторів нікудишній переклад катренів. Я бачив в книжкових магазинах літературу про, буцімто, розшифровку катренів М. Нострадамуса, але подивлюсь два-три катрени про «Короля устрашенія» (в точності яких в мене стовідсоткова впевненість) і бачу: «чорти що і з боку бантик». Та не купляю. Хоча купив би, але… перефразовуючи відомого автора:

У них там гроші кури не клюють,

А в нас на книжки не вистачає.

Та і курей немає.

Тут останній рядок майже відповідь Наталі Петрівні на її

пораду, як покращити свій (мій) сон. Я чув і зрозумів. Ви, шановна Наталя Петрівна, все правильно говорили в тій (і не тільки) своїй радіопередачі. Спасибі.

Та от ще трохи про Заратустру і як робляться релігії.

Священая книга «Авеста» (а потім Зенд-Авеста) послідовників пророка Заратустри писаная і не один раз переписаная, бо в ній можна знайти, як кажуть, нестиковки. В цій книзі сгадуються перші люди, люди без голов з очами на грудях, оледеніння, потоп і багато ще цікавого.

Але я її повністю не читав, тільки в деякіх книжках уривками, дещо в Інтернеті і теж не повністю.

І доводиться користуватися «урізанними» знаннями. Мабуть, християнська рука причетна до цього.

І взагалі; чого я тільки не читав. І те не читав, і те не читав…

«Родословная пророка (Заратустри), согласно арийской традиции, выглядит внушительно, она восходит к первому человеку, Гайа Мартану, имя которого в переводе с авестийского языка предположительно переводится как «Жизнь смертная». (Не отсюда ли, кстати, происходят слова современных европейских языков, обозначающие смерть или связанные с этим понятием? К примеру, латинские и французские «mortus, mort, mortel», руские «мор, морить, морок и мрак»? А у древних славян богиню смерти звали Мареной или Мармарой…) (б 2280: 37,38)

В Біблії теж перейняли таку практику, теж записали перші коліна людей від Адама і Єви. Хоча і вони були не перші (неєдині), коли Бог виганяв іх сина Каїна після содіяного останнім вбивства свого брата Авеля. Сказав Бог:

«И ныне проклят ты от земли, которая отверзла уста свои принять кровь брата твоего от руки твоей»

Бытие 4. 11

Бачте як іудейський і християнський Бог проклинає. Це зветься: Бог – це любов. А чому було не навчить тих, здавалося, перших чотири людини: Адама, Єву, Каїна, Авеля? Що Бог з цими чотирма не впорався, а як же він зараз встигає, коли людей шість мільярдів (чи навіть, більше)?

А Каїн відповідав:

«Вот, Ты теперь сгоняешь меня с лица земли, и от лица Твоего я скроюсь, и буду изгнанником и скитальцем на земле; и всякий, кто встретится со мною, убьет меня» Бытие 4. 14

А хто ж зустрінеться? Людей же більше немає?

«И сказалл ему Господь: за то всякому, кто убьет Каина отметится всемеро. И сделал Господь Каину знамение, чтобы никто, встретившись с ним, не убил его.» Бытие 4. 15

(Далі буде)