Оглавление
Иван Драч. Крила. Поезії 1980–1990 років
«На рівні божих партитур…»
Крила
Із збірки «Американський зошит» 1980
Євшан-зілля
Дмитрові Павличку
Джон Стейнбек у музеї Тараса Шевченка
Берест Катерини Білокур
Золота магія зерна
Молитва, вишептана в ностальгії
Божевільний автомобіль
Вільний велосипед
Двоє ввечері пішки
Нью-Йорк у стилі кубізму
Бити чи не бити – ось питання
Небезпечний інструмент – бандура
Стогне пшениця
Монолог сивого орнітолога Ернеста Натанієла з Йєллоустонського національного парку
Монолог Мерлін Монро
Монолог незахищеного студента Джеймса Брука перед першим і останнім польотом з хмарочоса
Сутра соняшника
Стенлі Кюнітцу
Війна проти дерев
Агресія помідорів
Назад до природи
Втікач з острова Ітуруп
Реклама джинсів
Як твориться куля
Життя – тенісний корт на цвинтарі
Вічний блюз
Далекому недругові
Останній читач
Заповідь ацтеків – прокляте і священне ремесло
Пісенька страйкуючих сміттярів
Індіанка Ліліан
Далеко-далеко біля старовинної пісні
Ідилія в Плейні
Щемлива джазова мелодія
Розмова астронавта Ніла Армстронга з Іваном Миколайчуком в посольстві СРСР в Югославії в Белграді
Солом’яний вогонь
Замороженій вишні, спійманій губами в коктейлі в час трансатлантичного перельоту
Із збірки «Шабля і хустина» 1981
Шабля Богдана Хмельницького
«Співають півні на Сахаліні…»
Хустина Марії Заньковецької, подарована Льву Толстому
«В музеях Далекого Сходу…»
Як ходить трава
В мікрофон криниці
Десниця під Києвом
Праматір людей
Як ми їздили в гості до Чехова
Блудний син
Образок зі жнив
Олександрові Твардовському
Яблуня в Умані
А пісня – це душа…
Журавлі
Старий учитель
З графіті Софії Київської
Бути Давидом Гурамішвілі
Шпага Роб-Грійє
«У старокиївського богатиря Михайлика хобі…»
«Як солов’їно, в’юнко, п’янко…»
Місто вітрів – Баку
Білий вірш чорного коня його високопревосходительства київського генерал-губернатора, звернений до Миколи Віталійовича Лисенка, вірш чорного коня, підкованого трьома солом’янськими ковалями
Перо і меч
Григорові Тютюннику
На батьківщині Саломеї Неріс
Козацька сумовита
Шевченкова Катерина
Замовляння до Лесі перед фільмом
Молдавії
Ціна старовинного пергаменту, або ж буття по-вірменськи
Відданиця
Косар і вдова
Принцеса Анна в Києві
Транзистор
Ремінісценції
«Некрологи ровесників спалюють мої очі…»
Політ з пергаментом
«Жодне слово не хоче встати…»
«Є дні тяжкі – не викуриш їх димом…»
«Тисяча ворон тут кряче й кряче…»
«Гупання босих дитячих ніг…»
«Мій син фотографує мою матір…»
Тополі, тополі…
Противенства
Перед стрітенням
Зізнання Одіссея
Посадила тут Степа дві абрикоси…
Біла береза і чорний ворон
З інтимного щоденника білої берези
«Облиш трахомудію в банку чи в тресті…»
«Синичка малесенька, наче колібрі…»
Біла береза в райдузі
«До чого ж печаль важка за дверима…»
«Я чую, як в мені…»
«О дванадцятій білої ночі…»
Вибачення перед липою і дубом
Точність і неточність
«Я чую постріли в лугах далеких…»
Київський сонет
«Дибуча земля розпросторить рамена…»
Трістан і Ізольда
Сучасні парадокси
Мамине щастя
Люди, машини, бджоли
Людиноптахи, птахолюди – ми
Біла береза білий кінь білі лебеді
Сміх без причини
Поети і метелики
Кава
«В собі – як в лісі. Далина німа…»
Крик півня
«Від сонця втік веселий зайчик…»
Спірея
На Маланки у Варшаві
Велика сльоза
«Соловей, запізнілий коханець…»
«Цей шум осокора вночі…»
«Вона мене перетриває…»
Морозна ідилія
«У січні березень тече…»
Самотня ластівка
Волошка
Із збірки «Теліжинці» 1985
Пам’ять
Теліжинці
Троє яблук циганок
«Так млин шумить. Вода з опуста…»
На останній зупинці
Віра, Надія і перша моя любов
«Я вдивляюсь у своє життя…»
Калина на тому світі
«Дівчата мої…»
Балада про пера
Залізо
Закон вірності
Пісня
Сорочка мережаная
На шекспірівську тему
З поеми «Хліб Івана Франка»
Лицеміри
Литовська Погоня[19] від Максима Богдановича
До Гоголя
Іванові Давидкову
Вічність
Розмова з Давидом Кугультіновим
Молодому поетові, що викинув мисливську рушницю
Флюгер
«Я дивлюсь на це фальшив’я слав…»
Розрядка
Дві авторучки
Теплі джинси
Дерево
Іронія
Хлопчик і океан
На чеховські мотиви
«Коли орлом, коли волом…»
«Чом соромлюсь пишноти прикрас…»
Старий горіх
Помста жар-птиці
Соловей
Мачинка
«Я належу вітрові. Чому…»
Неназваний у пісні
Просто вода
Велика вода
Горіхового листя запах
«Так мені добре в цій печалі…»
«Хіба чекати плати за добро…»
Ніколи
Настроєве
«Гасає пес, кусає хвилі…»
Ідилія
Біла балада
Незворушність
Обшир людини
Обходити десятою дорогою
«Постійно слухати беліберду…»
«Кринична прохолода…»
«Переливати…»
«Як знамена зачохлені…»
Акселератка
«Як жахно дивитись на сивих жінок…»
«Душа живе своїм законом…»
Із збірки «Лист до калини» 1994
Чорнобильська Мадонна
Пролог
«Я заздрю всім, у кого є слова…»
З канадської листівки «Мадонна атомного віку» Василя Курилика, 1971
Солдатська Мадонна
«Як з моторошшя сну…»
Варіація на банальний київський сюжет, або ж баба в целофані – наша мати
Вічна материнська елегія
Запитання без відповіді
Соловей-Розбійник
Мати і «христопродавці»
Материнська пісня з чоловічої душі
Трактористка
Примітивний портрет складної людини
Ода молодості
«Стали в вікна бити шершні…»
Роздуми під час відкритого чорнобильського суду в закритій зоні на стару тему: Ірод і Пілат
«Коли Змій чистить яблуко…»
Сучасна сковородистка
Банкет в пору СНІДу, або скіфська Мадонна
Чорнобиль по-міланськи
З доповідної скромного агента французької розвідки про поведінку поетів у Парижі
Фізики і лірики
Хрещатицька Мадонна
Епілог
Із збірки «Сізіфів меч» 1999
«Небесно-золотий наш стяг…»
Харизма
Свічка для Патріарха
«Покоління-біжутеріє…»
«Біліють пасма бабиного літа…»
«Сплетиво буйного винограду…»
«Світе, світе…»
На полтавський мотив
Рахівниця
Йордан
На чеченський мотив
Сізіфів меч, або гідронаука
Виклик
«Один дурень мені…»
Любов і смерть
Drang Nach West
Проблема Павличка
«Метелики над снігами…»
Діалектика
Антибажан
Нікітішна
Мрія ідіота
«В сто золотих зубів…»
Опера-ораторія «Цар Едіп»
«Ніко Самофракійська, ти тому безголова…»
«Поховайте мене в Теліжинцях…»
Придворне тріо і хазяїн
«Дурна політика. Я знаю…»
На чеський мотив
«Як він шпетить дошкульно…»
«Коли на волю душу випускаєш…»
«Бог все поставить на місце…»
Цариця дрібниця
Життя – це проблема сусіда
«Дуже вже гарна…»
«А молоді талейрани…»
«Тобі розстилають свої постелі…»
На польський мотив
«Вірші не потрібні нікому…»
Отрывок из книги
Духовно-мистецький феномен шістдесятництва знайшов уже досить докладне висвітлення, зокрема в працях панорамного та портретного характеру, що належать перу Івана Дзюби, Миколи Ільницького, Миколи Жулинського, Євгена Сверстюка, Леоніда Новиченка, Володимира Брюггена, В’ячеслава Брюховецького, Григорія Клочека, Анатолія Макарова, Володимира Моренця, Людмили Тарнашинської та ін. Тому обійдемося тут стислим переліком історичних, соціокультурних, морально-психологічних умов появи цього феномена: обпалене війною дитинство як етичний критерій, пункт відліку, повоєнна відбудова, викриття культу особи Сталіна, «хрущовська відлига», початок науково-технічної революції та вихід людини в космос, успіхи атомної енергетики та раніше гнаних кібернетики, генетики, що викликали нову хвилю віри в науку (сцієнтизму), опонування «фізиків» і «ліриків», інакомислення, утвердження національної гідності та природного братерства народів, опір великодержавному шовінізму тощо.
У сфері власне мистецьких пошуків – різка активізація форми, вплив естетики модернізму при одночасному взоруванні й на класичну спадщину – від давнини до традицій «розстріляного відродження»; активне опанування і переплавлення здобутків світової культури, зокрема завдяки пожвавленню перекладацтва; звернення до інших видів мистецтва і спроби створення новітнього мистецького синтезу, внутрішня й зовнішня інтертекстуальність та інтерсеміотичність.
.....
Що далі за сорокалітній поріг, то більше в ліриці І. Драча тужливо-спогадувальних настроїв; посилюються також екологічні мотиви. У збірці «Шабля і хустина» (1981) це насамперед цикл «З інтимного щоденника білої берези», а в ньому такі вірші, як «Дибуча земля розпросторить рамена…», «Люди, машини, бджоли…», «Від сонця втік веселий зайчик…», «Я чую постріли в лугах далеких…», «Волошка», «Тисяча ворон тут кряче й кряче…», «Спірея»…
А в плані стильовому все ж таки особливих самозмін не відбувається. Так, один із найзагадковіших для інтерпретації вірш «Біла береза і чорний ворон» повторює поетику баладних метаморфоз, додаючи сюди «підслухані» розмови людей і розмови беріз. Ефект одивнення постає завдяки художньому зняттю бар’єрів між людським, рослинним і тваринним світами з відповідними персоніфікаціями та алегоріями. Завдяки цій поетиці у нових естетичних ракурсах постає одвічна дилема «красивого і корисного» («Спірея», «Волошка»).
.....
