Кінець світу. Том 1. До…
Описание книги
Василь Базів – автор роману «Хрест», що вийшов друком у видавництві «Фоліо» 2011 року, знаний в Україні політик, дипломат, вчений, письменник. Має найвищий дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного посла. Професор глобалістики Міжнародного університету «Україна».
«Кінець світу. До і після…» – космологічно-техногенне розслідування у двох томах, у якому автор подає унікальну версію покликання людства та його галактичної долі, викладену в календарі майя. Перший том «Кінець світу. До…» – це несподіваний і захоплюючий погляд на походження земного життя, на матрицю численних цивілізацій гомо сапіенс, на видимий і невидимий світ на Землі впродовж останніх сотень тисячоліть, відколи владарює планетою богоподібна істота – її Величність Людина.
Відправною точкою другого тому «Кінець світу. Після…», що вийде друком упродовж 2012 року, є твердження майя, що ми, нинішні земляни, – це п’ятий комплект людства після попередніх чотирьох, знищених у результаті глобальних катастроф. Але чи буде останнім наш п’ятий склад людства, який має проіснувати 1 872 000 днів, з яких 21.12.2012 – останній?…
Оглавление
Василь Базів. Кінець світу. Том 1. До…
Пролог до епілогу
Хто вони такі, ці майя?
Із бескидів Юкатану видно шпилі Єгипту
Откуда «Єсть Пошло» життя на землі
Звідки ми?
Як мавпоподібний кроманьйонець став богоподібною людиною
Ми не самі на землі
Ми не Перші на місяці
Чому саме 2012 рік називає наука?
Коли ніч наступить на сході
Коли сонце у гніві
Потоп – не після нас, а над нами
Отрывок из книги
Інтродукцією до розуміння того, про кого йде мова, могли б бути дуже популярні у часи мого дитинства фільми про американських індіанців із неперевершеним Гойко Мітічем у головній ролі. Дикі червоношкірі племена, але дуже чесні й довірливі, і цивілізовані європейці-пришельці, але дуже підлі й жорстокі. У такій пізнавальній системі координат можна було б шукати наших героїв, але з обмовкою, що коли Колумб відкрив Америку, а через століття сюди прийшли його земляки конкістадори, майя тут уже не було, як корова язиком злизала. Залишилися у джунглях лише їхні величаві споруди. Такий собі Єгипет посеред непролазних хащів, що враз виростає перед сторопілим європейським мандрівником. У нього перша думка – така ж, як у Колумба – шукав Індію, а відкрив Америку. А тут – шукав виходу із непролазних хащів, де начебто не ступала нога людська, а натрапив на царство, у порявнянні з яким всілякі там колізеї, акрополі, а відтак версалі, петергофи – просто сірникові коробки.
Одне лише містечко на околицях нинішнього багатомільйонного мурашника, відомого під назвою – мегаполіс Мехіко, – понад дві тисячі палаців, храмів, пірамід (їх не кілька, як на околицях Каїра, а сотні і сотні)!
.....
Якось так у них склалося, що один дурень зробив це, а тисячі інших, з покоління у покоління, повторювали, – обрізали власні вуха, щоб усі бачили, що вони принесли у жертву кавалок особистої плоті. Інші двоноги самці крізь сльози вирізали дірки у нижніх губах, язику чи ще де-небудь на видному місці.
Сучасні носії моральних збочень просто відпочивають у порівнянні з тим, що робили їхні ідейні однодумці із племені півострова Юкатан.
.....