Кров кажана

Оглавление

Василь Шкляр. Кров кажана

Частина перша. Ідеальне вбивство

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Частина друга. Голос одуда

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Частина третя. Камінь зради

1

2

3

4

5

6

Отрывок из книги

Того дня я принесла із лісу гада, а вночі загинув мій чоловік. Усе в цьому світі має свої прикмети і передвісники.

Не знаю, чи то була отруйна змія, чи вуж, адже водяні вужі не мають жовтих «вушок», але досі тіло береться сиротами, коли згадаю, як, повернувшись додому, ще в холі розстебнула на сумці блискавку і вгледіла скручену там гадюку. Ні, спершу я навіть подумала, що то пасочок від моєї вечірньої сукні – він також із темної шкіри, округлий, завтовшки з великий чоловічий палець, – та поки міркувала, як він міг там опинитися серед моєї спідньої білизни, «пасочок» підвів плескату бридку голівку і бризнув на мене двома крапельками отруйних очиць.

.....

– Що це?

– Кров кажана, – каже він.

.....