Вибрані новели

Оглавление

Василь Стефаник. Вибрані новели

АМБІЦІЇ

АНГЕЛ

БАСАРАБИ

I

II

III

IV

ВЕЧІРНЯ ГОДИНА

ВИВОДИЛИ З СЕЛА

ВІСТУНИ

ВОВЧИЦЯ

ВОЄННІ ШКОДИ

ВОНА — ЗЕМЛЯ

ГОРОДЧИК ДО БОГА РИДАВ

ГРІХ

ГРІХ (Думає собі Касіяниха…)

ДАВНИНА

ДАВНЯ МЕЛОДІЯ

ДІД ГРИЦЬ

ДІТИ

ДІТОЧА ПРИГОДА

ДОРОГА

ДУРНІ БАБИ

З МІСТА ЙДУЧИ

ЗАСІДАННЯ

ЗЛОДІЙ

КАМІННИЙ ХРЕСТ

I

II

III

IV

V

VI

VII

КАТРУСЯ

КЛЕНОВІ ЛИСТКИ

I

II

III

IV

ЛАН

ЛЕСЕВА ФАМІЛІЯ

ЛИСТ

МАЙ

МАЙСТЕР

МАМИН СИНОК

МАРІЯ

МАТИ

МЕЖА

МОЄ СЛОВО

НИТКА

НОВИНА

ОЗИМИНА

ОСІНЬ

ПАЛІЙ

I

II

III

IV

V

VI

VII

ПІДПИС

ПІСТУНКА

ПОБОЖНА

ПОРТРЕТ

ПОХОРОН

РАНЕНЬКО ЧЕСАЛА ВОЛОССЯ

РОСА

САМА-САМІСІНЬКА

САНЧАТА

СВЯТИЙ ВЕЧІР

СИНИ

СИНЯ КНИЖЕЧКА

СКІН

СЛАВАЙСУ

I

ІІ

III

IV

СОН

СТРАТИВСЯ

СУД

I

II

ТАКИЙ ПАНОК

У КОРЧМІ

У НАС ВСЕ СВЯТО

ЧЕРВОНИЙ ВЕКСЕЛЬ

ШКІЛЬНИК

ШКОДА

MORITURI

Отрывок из книги

Стара Тимчиха грілася на приспі проти сонця. Поперед ворота проходили люди, і ніхто з бабою слова не заговорив. «Славайсу». — «Навіки слава», — лиш тільки бесіди і розмови.

— Старого лиш озми та закопай! Шкода тої лински страви, що з’їсть, та того кута печі, що залежить. Всім великий у очах, ніхто слова не заговорить, ци бісе, ци чорте. Таки не варт старому жити, та й решта!

.....

— Бабо, ану ж ми повстаємо та позакурюємо собі люльки, бо чого ми будемо сидіти за столом, як трунок нічо не приймає?

— Вставайте, вставайте та куріть, а я сяду собі коло Томи та буду єго питати, що таке тяжке пригнітило сго душу…

.....