Читать книгу Безликий: Остання справа - Євген Камінський - Страница 3

– Як тут все таки гарно. – сказав про себе молодий чоловік, який сидів в гущавині Цюрупинського лісу. Біля нього стояла старенька Волга, і стіл, на якому було декілька мішків. В сто метрах від столу стояли картонні мішені. Він ходив по колу, щоб трохи зігрітися. Чорне пальто, в якому він був, не занадто його гріло. А довге і пряме волосся рухалось від шквального вітру. Раптово почувся шум автомобіля. І через декілька хвилин біля нього зупинився дорогий джип. З нього вийшли троє кремезних чоловіків в спортивних костюмах. Найбільшу увагу привертав самий товстий із них. Вони разом підійшли до нього.

– Ну що, показуй товар. – промовив товстун.

Чоловік з довгим волоссям посміхнувся і підійшов до столу. З одного мішка дістав автомат Калашникова.

– АК 47,– сказав він і пересмикнув затвор – Ціна 3500 гривень.

– Непогано.

– Пістолет ПСМ, – діставши з другого мішка пістолет у гарному стані – Ціна тисяча гривень.

– У нас такі є. Є щось серйозніше?

– І «гість програми» – рушниця Taurus ST-12. – дістав останню рушницю – Рушниця дванадцятого калібру, місткість магазину сім патронів. Ціна п’ять тисяч гривень.

– Чому у вас такі низькі ціни?

– Ми пограбували один зі складів зброї, і тому хочемо швидко все продати. Будемо перевіряти зброю?

Він взяв автомат і почав вести прицільний вогонь по мішенях. Від точності пострілів вони всі попадали. Це придало поваги у замовників зброї.

– Як бачимо, автомат працює відмінно. Потрібно поставити мішені знову, щоб продемонструвати вам рушницю. Хтось з вас повинен зробити це.

– А чого це ми? Ти ж нам пропонуєш товар.

– Тому що вас троє, а я один. Плюс, біля вас буде зброя.

Товстун згодився на аргумент і послав одного зі своїх на цю справу. Компаньйон копирсався в піску і поставив усі мішені. За ним пильно дивився торговець зброї, який вже тримав заряджену рушницю. Як тільки він поставив всі мішені, то змахнув рукою. По змаху руки торговець підняв рушницю і вистрелив у нього. Від подій, що сталося покупці зброї були шоковані. Повернувшись, торговець вистрелив у другого, який не встиг дістати пістолет. Товстун відкрив рота, коли дуло рушниці було направлено на нього. Пролунав постріл у ноги останнього. Картеч пролетіла наскрізь, і товстун впав на землю. – Хто ти в біса такий? Тебе знайдуть шматок лайна. – кричав на всю горлянку товстун від болю. – Климе, повір, мені чхати на твої погрози. – вимовив стрілець – Невже Виродка не впізнаєш?