Читать книгу Епоха слави і надії - Євгеній Павлович Литвак - Страница 6

Ніколас звичним жестом наїжачив волосся, трохи постояв біля невеликого фонтанчика навпроти входу в будівлю, знову вдихаючи в себе жвавий ритм Лондона. І в піднесеному настрої розмашистим кроком підійшов до скляних дверей висотки, де на одному з поверхів знаходився знімальний майданчик популярного в Лондоні каналу новин. Раз в дві неділі телестудія запрошувала відомих людей для участі в програмі, покликанням якої було притягнути увагу громадськості до проблем світового масштабу.

В минулих випусках зачіпали теми митних союзів, втеч з в'язниць суворого режиму і торгівлі наркотиками. В цій передачі Ніколасу подобалися сміливість, навіть деяка зухвалість ведучих і експертів, їх свобода слова. Ніхто не заважав висловлювати істинні думки, не було сценаріїв. Одже, якщо в ефірі за спинами експертів маячить охорона, готова в будь – який момент "підкоригувати сюжет", ніякої правди в такій програмі не почуєш.

Це наприклад, якби Ісус, проповідував народу своє вчення і віру, і хтось посмів би заперечувати і обурюватися на його слова, то їх били б приставлені до нього бурмили.

Вистоявши невелику чергу до ліфта, Ніколас піднявся на потрібний поверх. Він посміхнувся помічниці, що зустріла його в коридорі.

– Йдіть за мною, сер Романов, – ввічливо кивнула та і задріботіла вперед, цокаючи каблуками по наливній підлозі.

Закріпивши мобільний на ручний штатив, Ніколас, так робив завжди під час своїх інтерв'ю і шоу, включив прямий ефір для своїх підписників.

– Привіт, банда! – Підморгнув він у камеру. – Я Ніколас Романов, сьогодні кожен з вас зможе заглянути разом зі мною за куліси і дізнатися які секрети використовуються при зйомках, що відбувається за кадром, почути нові слова, якими користуються працівники телебачення. А наприкінці я підведу підсумок: як це – працювати на ТБ?

В гримерці його вже чекала молоденька дівчинка візажист. Незважаючи на юний вік, вона явно розбиралася в своїй справі. Ніколас ледве встиг опуститися в крісло, що крутиться, як вона вправно перебираючи пензликами, одразу почала лоскітно водити по його обличчю, наносячи потрібний тон і бракуючі штрихи.

Закинувши ногу на ногу, Ніколас вирішив скоротати час за легким фліртом з симпатичною дівчиною. Помітивши мереживо, що виглядає з-під обтягуючої білої майки, він глибоким заворожливим голосом сказав:

– Я якось читав в "Сosmopoliten", що дівчата, що носять нижню білизну червоного кольору, дуже активні у ліжку.

Візажистка збентежено спалахнула, але по ній було помітно, що їй приємна його увага. Здається, дівчина теж була непроти перекинутися парочкою нічого не значущих заграючих фраз.

– І це означає… – Вона провела широкою кистю за вухом Ніколаса, глузливо дивлячись в дзеркальне відображення його очей. – Що зараз я повинна кинутися вам на шию?

– Ви нікому і нічого не повинні, мила. Тільки те, що вам самій хочеться. Найлегший, простіший і безпечніший спосіб спокусити жінку – дозволити їй самій вас спокусити, – Ніколас замовк в очікуванні її відповіді.

Не відриваючи погляду від його очей, дівчина мовчки, продемонструвала руку з обручкою на тонкому довгому пальчику і весело підморгнула. Ніколас з розумінням посміхнувся у відповідь і розслаблено прикрив очі, збираючись з думками перед майбутнім шоу. Він машинально вивудив з кишені штанів свій незмінний талісман – ловець снів. Стиснув його у долоні, і зібрався було попросити принести чашку кави, як до кімнати ввійшла журналістка. За нею по п'ятах йшов оператор із закиненою на плече вже ввімкненою камерою.

– Ви не проти парочки питань? – Опустившись у вільне крісло, запитала вона, навіть не розглядаючи, варіанту з відмовою.

Ніколас розслаблено махнув рукою, мовчки погоджуючись на інтерв'ю.

– Журналісти майже завжди ставлять вам одне і те ж питання. Давайте сьогодні це зроблю я. Може мені повезе і цього разу ви все ж дасте відповідь своїм прихильникам, – м'яко посміхнулася журналістка. – Чи маєте ви намір одружуватися, Ніколас? Можу запропонувати свою кандидатуру.

Ніколас посміхнувся, оцінивши жарт:

– Знаєте, відчуваю, що я вже готовий до сімейного життя. Хочу піклуватися про своїх майбутніх дітей і дружину. Самотнє життя без підтримки сім'ї і рідних не приносить щастя, відчувається деяка порожнеча, ніби чогось бракує. В мене немає величезних амбіцій відносно себе: добитися, довести, вийти на перше місце. Я просто хочу продовжувати робити те, що роблю, удосконалюватися в цьому… Але я готовий пожертвувати багатьма проектами, щоб бути поряд зі своїми майбутніми дітьми. Я повністю себе забезпечив, залишилося знайти дівчину, зі схожим поглядом на життя і сімейні цінності.

Журналістка встигла б задати ще кілька питань, але в гримерку гордою ходою увійшли три людини. Запрошені, як і Ніколас, експерти сьогоднішньої програми – хіромант, астролог і нумеролог.

– Сідайте, я вже закінчив, – Ніколас ввічливо поступився місцем самому старшому із чоловіків, але той у відповідь лише гидливо поморщився і відвернувся, явно демонструючи свою зневагу.

Ніколас недобре примружився. Він був не з тих людей, які спускають подібне відношення на гальмах.

– Ви стверджуєте, що бачите майбутнє? – Запитав він все тим же доброзичливим тоном, зробивши вигляд, ніби нічого не сталося, і протягнув долоню для рукостискання.

– Саме! – Пихато відповів чоловік. – Бачу так же ясно, як і вас зараз, – він зібрався було потиснути протягнуту долоню, але Ніколас в останню мить прибрав руку. Хіромант округлив очі і воднораз весь почервонів від злості і приниження.

– А це? Передбачали? – Зі знущанням усміхнувся Ніколас.

Спостерігаюча за тим, що відбувається візажистка, не стримавшись, засміялася, затиснувши рот долонею.

– Не зрозумійте мене неправильно, – продовжив Ніколас. – Просто я не тисну руки аферистам. Такі як ви, – він окинув важким поглядом кожного з трійці, – не гідні рукостискання. Жоден з вас.

На цій ноті Ніколас впевненим кроком покинув гримерку, голосно грюкнувши за собою дверима. Він гордився кожним вимовленим словом, оскільки знав, що подібні особи, заслужили і не таке. Сильно, нахабно, зухвало – абсолютно в його стилі. Задоволений собою, Ніколас Романов попрямував у бік знімального майданчика, де з хвилини на хвилину повинен був початися доленосний для однієї сімейної пари прямий ефір.

Зупинившись біля дверей, за якими знаходилася сцена, Ніколас продовжив ефір для своїх підписників:

– Площа студії, на якій проходитиме шоу, визначається кількістю людей, що беруть участь у зйомці. При трансляції передачі, найчастіше не потрібен великий майданчик для учасників, більше сидячих місць потрібні для глядачів у залі. В разі, коли площі студії недостатньо, досвідчені оператори і постановники використовують прийоми, які дають відчуття великого простору. Вони знімають під певними ракурсами, використовують ширококутну оптику, розсаджують глядачів тільки з одного боку, і в результаті створюється відчуття, що глядачів багато і вони скрізь. Технічному директорові телекомпанії доводиться бути трохи архітектором і будівельником, тому що гостями можуть бути дуже важливі люди і керівники високого рангу. Вхід для таких гостей по можливості окремий і з парковкою. – Ніколас перехопив штатив іншою рукою і, впершись ліктем на стіну, продовжив говорити.

– Сьогодні всі зібралися тут, щоб обговорити дорожню подію, в результаті якої загинув велосипедист. В машині знаходилися двоє пасажирів: чоловік і дружина. Вечір вони провели в гостях у друзів у сусідньому місті. Експертиза підтвердила наявність перевищеної норми алкоголю в крові чоловіка на момент аварії. Є багато фактів, що доводять, що за кермом був зовсім не він. Свідки, їх друзі, ще до події ДТП бачили, як за кермо машини сідала дружина, камери в місті зняли те ж саме.

Знаходячись під слідством, чоловік зізнався, що за містом вони вирішили зупинитися і помінятися місцями. Тільки ось питання: чи говорить він правду або бреше, щоб захистити дружину? Їх вечір міг би закінчитися цілком зазвичай, якби не ця жахлива подія. Вночі в передмісті велосипедист перетинав дорогу через дві суцільні без ліхтарів на транспорті і світловідбивачів на одязі. Він помер на місці, в результаті зіткнення з їх машиною. В результаті, якщо винною визнають дружину, їй загрожує три роки за ненавмисне вбивство людини.

Набагато сумніше йдуть справи в чоловіка, якому маячить п'ятнадцять років у колонії суворого режиму за нетверезе водіння і не умисне вбивство. – Важко зітхнувши, Ніколас похитав головою. – Ну а мені вже час, – сказав він, побачимося на блакитному екрані.

– Пані та панове, ми раді вітати вас у нас в гостях. Дякуємо кожному за участь і відгук. Як і завжди, розпочнемо нашу програму зі знайомства із запрошеними експертами, – ведуча – мініатюрна дівчина з великими сірими очима і горіхового кольору волоссям, заплетеним у дві коси, обвела поглядом аудиторію в залі. Штани з легкої тканини і білосніжна сорочка з краваткою неймовірно їй йшли і підкреслювали точену фігурку.

Втім, вона приковувала увагу не лише зовнішністю, але і добре поставленим голосом. – Сьогодні п'ятниця, тобто нас чекає ще одне розслідування гучної незвичайної справи. Суд над обвинуваченим у ненавмисному вбивстві чоловіком відбудеться в понеділок, якщо не з'ясуються нові обставини справи. І нас хвилює головне питання – чим же закінчиться історія, що розпочалася зі смерті на темній дорозі? Кого визнають винним? Хто понесе покарання і відбуватиме термін у в'язниці?

Закінчивши вступну промову, ведуча плавно опустилася в своє крісло в самому центрі сцени. Розташовані під яскравими прожекторами дивани, крісла і мініатюрні кавові столики явно були підібрані дизайнером, що знає свою справу. Колірна гамма всього залу була гармонійно розділена на два види. Сама сцена, де сиділи експерти, переливалася відтінками синього, а глядацька частина була білосніжно – білою.

Четверо запрошених експертів вже зайняли свої місця і були готові висловити свою думку. З лівого від сцени боку сидів астролог, поряд з ним розташувався нумеролог, а ось хіромантові дісталося крісло поряд з Ловцем Снів. Хіромант був явно невдоволений подібним і всіляко це демонстрував всім своїм виглядом. Сам же Ніколас не звертав рівно ніякої уваги на свого свсіда. На сцені, під прицілом камер і прожекторів, він почував себе, як риба у воді, оскільки був частим гостем газетних редакцій і різних телепередач.

Популярність прийшла разом з його незвичайним, науковим підхідом до тлумачення сновидінь. На сьогодні Ніколас Романов був знавцем своєї справи. Ловець Снів умів переконувати, приводячи логічні аргументи і приклади з практики, тому багато хто прислухався до нього і хотів отримати його консультацію.

Трохи далі від всіх, низько опустивши голову, сиділа жінка, чоловіка якої і звинувачували в ненавмисному вбивстві людини. На вигляд їй було близько тридцяти, увагу привертали яскраві татуювання: яскраво – червоні троянди, що розпустили свої бутони, на руках і шиї. Одягнена вона була в джинси і просту чорну майку – нещасним було явно не до того, щоб вбиратися, навіть перед прямим ефіром. Трохи схиливши голову, Ніколас продовжив непомітно її роздивлятися. Пухкі губи, верхня трохи не діставала до кінчика носа, явно не натуральні: силіконові груди, нарощене волосся і вії, довгі нігті. Створювалося враження, що жінка навмисно прагнула досягти схожості, з якоюсь порно – зіркою, загалом, зробила свою зовнішність за всіма "модними параметрами" цього жанру.

В даний момент її чоловік знаходився в слідчому ізоляторі, оскільки визнав свою провину в трагічній події на дорозі. В машині подружжя знаходилося на самоті, і ніхто крім них не міг сказати, що там сталося насправді, хто все ж був за кермом, коли вони їхали по нічному передмістю. Поки Ніколас вивчав незнайомку, розгорілася гаряча дисквсія. Експерти одноголосно зійшлися на думці, що саме жінка була за кермом і збила велосипедиста.

Що чоловік, бажаючи захистити дружину, як і належить джентльменові, пересів на водійське сидіння вже після аварії. Астролог, нумеролог і хіромант в один голос твердили, що винна жінка. Та і взагалі їй відбувати менший термін, а в жіночій в'язниці вже точно трохи легше, ніж в колонії суворого режиму.

Напустивши на себе загадково – задумливий вид, астролог почав розпитувати дівчину про те, хто вона по гороскопу. Дівчина спокійно відповідала на кожне питання, втім, той навіть не слухав її, повністю захоплений власним монологом про призначення всесвіту і зірки, що являються її покровителями.

Після того, як він закінчив, у справу вступив нумеролог. З'ясувавши дати і час народження подружжя, додав дату аварії, він захопився просторим оповіданням про сенс і символічність чисел у житті кожного, втім, не особливо вдаючись до подробиць самих значень чисел.

Хіромант, подивившись на руку дівчини, зробив розумний вигляд, ніби від його слів залежала вся її доля, і почав сипати термінами, які були зрозумілі тільки йому одному.

Ніколас мовчки, слухав всю цю нісенітницю і повільно закипав від сказу. Кожне слово було не більше ніж маренням божевільного. Нарешті, коли всі три експерти висловили свої "архіважливі думки", черга дійшла і до нього.

– Сотні років назад люди з'ясували, що сон має досить велике значення в нашому житті, долі і пам'яті. Вони виразили це в короткому, але місткому прислів'ї, яке напевно чув кожен, – "ранок вечора мудріший", – ведуча зупинилася біля крісла Ніколаса і протягнула йому другий мікрофон. – Романову вдалося довести, що це явище може бути вивчене глибше. Він не одноразово переконував людей в тому, що під час сну видозмінюється наша пам'ять, самі того не знаючи, ми навіть здатні ненадовго заглянути в майбутнє!

Подякувавши ведучій за хорошу презентацію, Ніколас піднявся з крісла і почав свою розповідь, обернувшись обличчям до глядачів:

– Мій світ дещо відрізняється від вашого. Я більше орієнтуюся не на логіку і систематичне дотримання правил, а на відчуття та підсвідоме сприйняття того, що відбувається, вчуся відчувати не лише свої емоції, але і людей, що оточують мене. Раз вже ми згадали про старе прислів'я: "ранок вечора мудріший", чи помічали ви, що тривога і погана концентрація, зацикленість на проблемах можуть пройти після яскравого і напруженого сновидіння? Так "розвантажується" наша нервова система. Тому ми часто бачимо в снах живе уособлення власних страхів, метушимося, кудись поспішаємо і біжимо.

Ніколас обернувся до дівчини, яка уважно ловила кожне його слово. Вона вже вислухала всіх експертів, тепер справа залишилася за Ловцем Снів.

– Скажіть, вам колись снилася в'язниця?

– Запитав він. Дівчина задумливо стиснула губи. Поки вона згадувала, в розмову вступила ведуча:

– Чи існує якийсь алгоритм тлумачення снів? – Поцікавилася вона. – Наприклад, як мені здогадатися, що саме той або інший сон був попередженням, сигналом небезпеки, що насувається?

– Вам потрібно уважніше відноситися до власних снів, аналізувати їх, – відповів Ніколас. – Наприклад, людині наснилося, що її збила машина, а потім, через недовгий час, це сталося з нею в реальному житті. Вона розповідає всім, що сон був пророчим, але забуває про одне, що за місяць до події влаштувалася на нову роботу і повадилася перебігати дорогу в недозволеному місці, щоб не запізнитися на летючку. Власний мозок подавав їй сигнал, що не варто цього робити, що це небезпечно!

Сон, як будь – який прогноз, може збутися, а може і ні, – підвів підсумок Ніколас. – До речі, про пророчі сни, – продовжив він. – Припустимо, мені приснилося, що завтра я піду на роботу. Це пророчий сон? По логіці – так, адже приснилося майбутнє. Але більшість не погодяться з цим твердженням, оскільки все занадто очевидно. Інший приклад. Я побачив уві сні, як мені на голову падає бурулька. Прокинувшись вранці, я вийшов на вулицю і це дійсно відбувається.

Багато хто скаже, що сон був віщим, але в одному тільки Лондоні від падіння бурульок щодня страждає близько ста чоловік. Я міг просто подивитися прогноз погоди, де обіцяли ожеледь і попереджали про небезпеку падіння бурульок, а мозок спроектував це в деяке пророцтво, у вигляді сновидіння, але це не означає, що воно точно збудеться. Тут буде доречно процитувати одну людину: "Якщо вам наснилося, що на скачках виграє кінь під номером шість, поставте на неї трохи грошей, але не закладайте при цьому свій будинок".

Так і в цій ситуації: приснилося, як бурулька падає на голову, будьте обережніші, але не фанатійте, – Ніколас похитав головою. – Безглуздо не явитися на роботу через цей сон. Якщо бажаєте, можете навести свої приклади.

Кілька глядачів підняли руки, ведуча передала в зал, підготовлений заздалегідь мікрофон.

– В нашому місті жили дві сестри, зовсім молоді, їм було не більше двадцяти, – почала свою розповідь жінка середнього віку. – Обоє отруїлися чадним газом. Після того, як їх поховали, убитій горем матері приснився сон, ніби одна з дочок зве її на допомогу, каже, що не померла, що лікарі помилилися. Наступного дня жінка підняла всіх, щоб відкопали тіла її дочок. Мертва дівчина в одній труні лежала так само, як і була похована. А ось у іншої, яка снилася матері, все лице виявилося роздряпаним, рот застиг у беззвучному крику. Кришка труни з внутрішньої сторони, була вся роздерта . Мабуть, дівчина опритомніла і намагалася вибратися, але померла від нестачі кисню перш, ніж її відкопали.

Мікрофон передали миловидній дівчині, що підняла руку, з перших рядів:

– Я неодноразово за собою помічала, що мої бажання і сни, так або інакше збуваються. Казала, що не ходитиму в вересні на пари ні за що, так і вийшло – розтягнення зв'язок. Говорила, що було б цікаво подивитися на свого свсіда рятувальника, який виніс з пожежі дітей насправді – подивилася. Спочатку уві сні, а потім наяву, вдома сталася пожежа і він мене врятував. Якщо чесно, після всіх цих випадків мені стало страшно спати і бачити сни.

Далі слово взяла блондинка з ямкою на підборідді:

– Шість років тому помер мій друг. Загинув у аєрокатастрофі. Напередодні мені наснився сон про те, як падає його літак. Я розповіла йому про це, але він відмахнувся, сказав, що все буде добре. А в новинах передали, що літак розбився. Я спочатку не повірила, подумала, що це якась помилка. Але потім до мене прийшов наш спільний друг і сказав, що Міхаэль загинув. Я важко переживала втрату, багато плакала, боялася засинати, щоб не побачити ще чиюсь смерть. Але, якось Міхаэль явився до мене уві сні, обійняв мене і заспокоїв, вибачився, що не прислухався до мого попередження. Відтоді кожного разу, коли мені складно або сумно, я відчуваю його присутність, що він поруч і підтримує мене.

Коли всі ті, що бажали – висловилися, Ніколас знову піднявся з крісла:

– Грань між життям і смертю оманлива і невизначена. Хто може сказати, де закінчується одне і починається інше? Згадайте, що відбувається з тими, кого забувають? "Летаргія" з латині переводиться, як "забуття і бездіяльність", уявна смерть, стан нерухомості, схожий на сон. В людини два головних органи, які безупинно працюють на протязі всього його життя – мозок і серце. Коли перестає працювати серце, людина помирає, а коли відключається мозок – він занурюється в летаргію, стан, який може стати роковим.

Найдревнішим джерелом згадок летаргічного сну і живцем похованих, являється Старий і Новий Заповіти, де є приклади воскресіння померлих. А це не що інше, як пробудження після летаргічного сну або реанімація при клінічній смерті.

– Ви стверджуєте, що ваша наука про сновидіння допомагає отримати відповіді на ті питання, що хвилюють людину. Це дійсно так? – Запитала явно заінтригована ведуча.

– Я б сказав, що проблеми допомагають вирішити не лише усвідомлені сновидіння, а просто сон у цілому. Історія знає не один випадок, коли великі вчені знаходили відповіді на ті, або інші питання саме уві сні, адже в цьому стані людина не пов'язана межами мислення. Але рішення завжди приходить у вигляді нелогічних асоціацій, які вимагають подальшої інтерпретації. Коли ми спимо, у нас відбувається підсвідомий аналіз всього того, що сталося за день. Як ви знаєте, вісімдесят відсотків інформації людина сприймає невербально.

Саме з цієї причини ми можемо, наприклад: підсвідомо відчувати небезпеку, не розуміючи, звідки взялося це почуття. Припустимо, ви зайшли до свого кабінету і раптом вам стало дуже тривожно. Виною тому можуть бути пересунуті кимось теки на вашому столі, які ви помітили всього лише краєм ока. До свідомості ця інформація може не дійти, зате підсвідомість може вловити її і потім почати подавати сигнали, але знову ж таки не безпосередньо, а образами.

– Що таке усвідомлене сновидіння, і як довго люди вивчають техніку занурення в подібні сни? – Поцікавилася ведуча.

Сам Ніколас був тільки рад таким цікавим і продуманим питанням. Адже, відповідаючи на них, він міг притягнути увагу до масштабної проблеми людства – невміння чути свої внутрішні сигнали.

– В люцидних або усвідомлених снах, людина може керувати своїм станом. Це певна техніка, якій вчаться від декількох місяців до року, залежно від індивідуальних особливостей. Але якщо ви одного разу пережили такий стан, то кожне подальше занурення даватиметься все легше і легше. Можна провести аналогію з фізичним тренуванням: перший час складно, м'язи не можуть витримувати таке навантаження, але незабаром стає помітно, що колишні вправи робляться з більшою легкістю, ніж це було раніше.

Адже в такий спосіб організм адаптується. Іноді люцидні сни приходять випадково, я сам особисто кілька разів бачив їх, не маючи при цьому ніякої спеціальної підготовки.

– Усвідомлені сни можуть бути небезпечними? – ведуча, що сиділа в кріслі, витончено закинула ногу на ногу, приготувавшись слухати.

– Як ви розумієте, люцидні сновидіння – досить цікава річ, адже з їх допомогою в людини з'являються практично безмежні можливості. Нехай тільки уві сні, але все ж. Логічно, що є і зворотний бік медалі. В моїй практиці були пацієнти, які практично жили у своїх сновидіннях. Їх мало цікавила реальність. Уявіть собі: наяву людина працює на нецікавій роботі, а уві сні вона – бос великої фірми, може літати, керувати не лише своїм життям, але і чужими.

Природньо, впродовж дня вона думає тільки про те, щоб швидше настала довгоочікувана ніч. По суті, це одна з форм виходу з дійсності. І діагностувати її дуже складно, тому що симптоматика схожа на депресивний, тривожний стан: пропадає інтерес до життя, постійно хочеться спати. Якщо сама людина не поділиться з вами тим, що вона вміє занурюватися в люцидні сновидіння, то ви навряд чи про це дізнаєтеся.

– Чи можна придбати уві сні якісь навички? – Запитав один з глядачів. В залі, як і раніше залишився один з мікрофонів, і під керівництвом куратора, глядачі за бажанням могли брати участь у розмові.

– На жаль, в класичному розумінні – ні. Заучувати під час сну підручники не вийде, навіть якщо їх вам нашіптуватиме любов всього вашого життя.

Мікрофон взяла молода дівчина у в'язаній кофті:

– Кажуть, що риба, наприклад, сниться до вагітності. Стандартні сонники можуть дати інтерпретацію таким чином?

– Авжеж ні, – посміхнувся Ніколас. – "Сонники", які є в широкому доступі, навряд чи допоможуть. В різних виданнях один і той же образ може інтерпретуватися абсолютно по-різному. Якщо серйозно, тільки фахівець зможе розкласти по поличках ваші сновидіння. Я надаю кваліфіковану допомогу людям, які не можуть згадати те, що було з ними в минулому, по ряду певних обставин. Також я можу допомогти зрозуміти людині, що може статися з ним у майбутньому.

Якщо вам сняться жахи чи кошмари, для цього в мене теж є спеціальні методики. У разі останніх, я всім раджу носити при собі, або ж на собі, ловець снів. Не варто недооцінювати його силу. Щоб я зміг вам допомогти якнайшвидше, важливо розуміти, що з усього перерахованого вам приснилося. А тепер перейдемо до теми візуалізації, – Ніколас з'єднав пальці будиночком. – Ця таємниця є відповіддю на все, що було в минулому, є в сьогоденні і станеться в майбутньому. Нас всіх зв'язує одна безмежна сила.

Ми всі живемо за одними і тими самими законами. Неважливо де, як і з ким ви живете, ми всі підкоряємося одній силі. Секрет всього полягає в законі тяжіння. Думки матеріальні, згодні? – Не чекаючи відповіді, Ніколас продовжив свою промову далі. – Кажуть, що сон – це зустріч свідомості і підсвідомості, але є і сміливіші теорії.

– Можете детальніше розповісти про "сни з майбутнього"? – Запитала ведуча.

– Не варто дуже хвилюватися про минуле і майбутнє. Уві сні завжди можна отримати підказку про те, що з нами буде. Я попрошу, щоб підняли руку ті, хто вірить астрологам або хіромантам, – Ніколас обвів поглядом глядачів. Ті мовчки переглядалися між собою, але ніхто так і не підняв руки. – А тепер нехай піднімуть руку ті, хто хоч раз в житті робив "дошку бажань".

Зал пожвавився, більше половини людей підняли руки. Ніколас задоволено кивнув.

– Опустіть руку ті, чия мрія, написана на дошці бажань – не збулася, ніхто не поворушився, всі продовжували тримати руки. – Ось, що означає "візуалізація". Ви розміщуєте на "дошці бажань" образи та картинки, і вони обов'язково збудуться в майбутньому, це факт. Це працює завдяки розумінню і прийняттю буття. Особисто я навчився просто отримувати задоволення від життя. В цьому питанні кожен повинен зробити свій власний вибір, де йому цікавіше знаходитися – уві сні чи наяву.

– Є ще один цікавий момент, пов'язаний зі снами. Ви наводили приклад з бурульками і прогнозом погоди, коли людина неусвідомлено програмує себе на певне сновидіння, – згадала ведуча. – Як зробити так, щоб побачити щось конкретне? Наприклад, якусь людину, море, рідну домівку?

– Думайте про це, бажано прямо перед сном, – відповів Ніколас. – При цьому важливо намалювати в голові максимально яскраві, чіткі образи, якісь елементи, кольори, запахи. Створені в уяві картини можуть легко проявлятися уві сні. Сон – це взагалі дивовижний стан нашого організму. Людство навчилося визначати за допомогою приладів навіть той момент, коли людина бачить сновидіння, але ось "записувати його на відео" ми, на жаль, поки ще не навчилися.

Ніколас переклав свою увагу на обвинувачену суспільством нещасну дівчину. І знову повторив своє питання, яке поставив їй на самому початку:

– Ну що, згадали? Вам снилася в'язниця?

– Ні, точно не снилася. Ніколи, – знизала плечима та.

– Отже, в вашому житті її ніколи не буде. В в'язниці опиниться ваш чоловік.

Зал здивовано ахнув на таку несподівану заяву.

– Згадуються слова великого сера Уінстона… "Людство подібно до корабля в шторм, компас якого несправно пошкоджений, морські карти безнадійно застаріли, а капітана викинуло за борт і матроси повинні по черзі його замінювати. А кожен поворот керма доводиться погоджувати не тільки з членами екіпажа, але і з пасажирами, яких на палубі з кожною хвилиною все більше", – дивлячись хіромантові прямо в очі, Ніколас додав: – Раб не хоче бути вільним, раб хоче мати власних рабів.

Піднявшись з крісла, Ніколас почав ходити вздовж запрошених експертів, міряючи кроками сцену і уважно вивчаючи погляд кожного з них:

– Якби ви – астрологи, хіроманти, нумерологи насправді розбиралися в своїй справі, то зрозуміли б, що вся інформація про майбутнє людини проходить через сон, і перестали б займатися вашою лженаукою. Тоді б ви самі стали багатими людьми, а не їх радниками.

Передача закінчилася, але багато глядачів так і продовжили сидіти на своїх місцях, вражені словами Ніколаса. Такі люди, як Ніколас Романов незмінно вселяють трепет і повагу. Їх не турбує чужа думка про свою персону, часто вони поводяться надмірно агресивно. Такі люди є "лідерами лідерів", можуть стати добрими керівниками, здатними впевнено повести за собою команду до поставленої мети. Вони звикли домагатися свого, неважливо як – розумом або силою.

Ніколас вибіг в коридор, де за одним із поворотів вже сховалася жінка, чоловік її зараз знаходився під слідством. Він ледве встиг її наздогнати – та йшла квапливо, явно не бажаючи затримуватися.

– Ви все робите правильно, – легенько торкнувшись її руки, сказав Ніколас. Жінка здивовано підняла брови. – Всі говорять тільки про жертву вашого чоловіка, що він любить вас і готовий заради вас на все. Але я бачу, що ви теж дуже його кохаєте. Я впевнений, на його місці ви б зробили те саме. Не плачте, заспокойтеся. Він поступає по-чоловічому, несучи всю відповідальність, – на очах жінки виступили сльози, вона вдячно кивнула і на прощання обійняла Ніколаса, який дав так необхідну їй зараз щиру підтримку.

Ніколас ще трохи постояв у коридорі, перегортаючи в мобільному коментарі підписників з приводу передачі, що вийшла. І коли він вже зібрався йти, до нього підійшов ставний чоловік за сорок в ідеально випрасуваному костюмі і короткою стрижкою. Разом з ним була юна особа років двадцяти – власниця приємній зовнішності і довгого темного волосся.

– Сер Романов? – Чоловік протягнув руку. – Я Едвард Сміт, Інтерпол. Приділіть нам пару хвилин? Ганна Шиян, – він кивнув головою в бік дівчини, а та в свою чергу, кокетливо стрельнула очами в Ніколаса. – Ганні наснився досить дивний, я б сказав тривожний сон і нам потрібна ваша консультація.

Ніколас машинально кивнув, не відводячи погляду від дівчини. Та сліпуче посміхнулася і в її зелених чаклунських очах затанцювали іскри.

– Я згоден, – знову кивнув він. – Може, знайдемо якесь містечко чи мені принести стільці прямо сюди?

– Не варто так хвилюватися, сер Романов, – підморгнула Ганна і штовхнула перші,що попалися двері залу для нарад, що виявився порожнім. – Гадаю, тут нам не перешкодять. – Вона повільно облизнула губи.

– Я схожу за водою, в горлі пересохло, – вибачившись, Едвард знову вийшов у коридор.

Ніколас, тим часом, опустився в крісло на коліщатках, відкинувся на спинку і, потягнувшись, як би ненароком, кинув погляд на годинник:

– Знаєте, Ганна, мій годинник показує, що ви без одежі.

– Але я в одязі, – чарівно почервонівши, заперечила дівчина.

– Вони поспішають, – спокусливо посміхнувся Ніколас. – Знаєте, як то кажуть…? Ніколи не ганяйся за двома речами: за автобусами і за жінками – все одно не наздоженеш. Але я люблю виклики, – Ніколас подивився Ганні прямо в очі. В них явно читався інтерес. – Давайте сходимо в кіно?

– Хм-м-м. – Задумливо протягнула дівчина. – А чим вам Італія не подобається?

Вона заливчасто розсміялася, і Ніколас зрозумів, що здається попав.