Світанок української держави. Люди, соціум, влада, порядки, традиції

Світанок української держави. Люди, соціум, влада, порядки, традиції
Автор книги: id книги: 728446     Оценка: 0.0     Голосов: 0     Отзывы, комментарии: 0 212 руб.     (2,07$) Читать книгу Купить и скачать книгу Купить бумажную книгу Электронная книга Жанр: История Правообладатель и/или издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга» Дата публикации, год издания: 2017 Дата добавления в каталог КнигаЛит: ISBN: 978-617-12-3340-9, 978-617-12-3341-6, 978-617-12-2548-0 Скачать фрагмент в формате   fb2   fb2.zip Возрастное ограничение: 12+ Оглавление Отрывок из книги

Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.

Описание книги

Ця книжка про один з найяскравіших і водночас найбільш драматичних періодів вітчизняної історії – добу визвольних змагань козацтва середини XVII століття, після яких постала Українська козацька держава, а потім – сто років відчайдушної, жертовної боротьби за зміцнення й розбудову власної країни. Історія козацької доби не вкладається у штучно спрощену модель, а постає в усіх кольорах і відтінках. Це чесна розповідь про величні й героїчні справи, доблесть і жертовність, доленосні державні рішення і мудрість, що випередила час, а також про ганебні прояви егоїзму, легкодухості й слабкості, недалекоглядності, зрадливості, підлості й жадібності. Розповідь про те, як вершилась історія України в її золоту добу, коли поняття «воля», «право», «гідність», «незалежність» були сенсом життя. І в цьому дзеркалі минувшини відбивається жива душа народу, творця своєї історії.

Оглавление

Віктор Горобець. Світанок української держави. Люди, соціум, влада, порядки, традиції

«Досить тепер маю вигоди, достатку й пожитку в землі й князівстві моєму» Козацька революція 1648–1649 років і народження української держави. Пролог

Глава 1. «А пан полковник у нас тепер за воєводу, а пан сотник за старосту, а отаман городовий за суддю» Що являла собою українська держава раннього нового часу?

Міжнародно-правовий статус української держави в середині – другій половині XVII ст

Угасання автономії Гетьманату в роки становлення Російської імперії

Політична система і політичний режим Гетьманату

Глава 2. Полково-сотенний устрій української козацької держави. Особливості політико-адміністративного облаштування Гетьманату

Територія й політико-адміністративне облаштування Гетьманату: набутки і втрати визвольних змагань

Адміністративні зміни в полковому устрої: масштаби, логіка, наслідки

Полкові центри Гетьманату: престиж чи проблеми – чого більше?

Сотенний поділ полків. масштаби і причини «міграцій» сотень

«Полковник до них дела не имеет и до полкового правленія оних не привлекает» Привілейовані сотні в Україні

Повіти, волості, староства, курені, ключі і замки. Адміністративний поділ всередині сотень і паралельно їм

Глава 3. Соціальна мозаїка: люд лицарський і посполитий, старше й молодше товариство

Регіональна специфіка соціального облаштування Гетьманату

Генеральні старшини як соціальна група

Пани-товариші полковники

Сотенна старшина: люди, династії, клани

Привілейовані верстви козацького стану: значні товариші, бунчукове і значкове товариства, військові товариші

Сотенні козаки: «конние», «воли маючі» та «піші»…

Пушкарі, гармаші, трембачі, сурмачі й піщалки – військові слуги Війська Запорозького

«Козаки курінні»

«Протекціанти», «дворяни» і «підсусідки»

Соціальні групи некозацького населення

Глава 4. «Без совіту полковників й інного товарищества нічого учинити не мочно» Генеральна Рада як вияв військової демократії

«А в Войску Запорожском, то здавна, Рада силна и всім явна» Генеральна Рада в структурі владних відносин

Якою була чисельність учасників Ради, їхнє соціальне та регіональне представництво

Ті, кого б не мало бути на Раді, але вони були: козацька демократія під наглядом царських ратників

Чи існували особливі місця для проведення Генеральних Рад?

Як відбувалися Генеральні Ради – «серед галасів і фурій» та «благосовістно»?

«За сполною обрадою и згодним за зволенем всей старшины войсковой и полковников» Старшинська Рада як альтернатива Раді Генеральній

Глава 5. «Вручили йому в нагляд правління і всі військові і громадянські справи» Гетьманська влада

«Без голови» Військо Запорозьке «піде врозтіч» Місце гетьмана в політичній системі козацької України

«Над нею же аз старшинствую» Владні прерогативи гетьмана

Аби народ «приобыкал к великороссийскому управлению» Тенденція обмеження гетьманських прерогатив царською владою

«При гетьмані бути» Генеральні старшини Війська Запорозького

Місце генеральних старшин у структурі влади Гетьманату

Обов’язки та внутрішня службова ієрархія корпорації «вищих» генеральних старшин

Обов’язки та внутрішня службова ієрархія корпорації «нижчих» генеральних старшин

Яким чином можна було дістати місце в гетьманському уряді?

Глава 6. «От нас суполную владзу маєт тим полком справовати, непослушних карати і вольностей товариства нашого постерегти» Пани-товариші полковники

«Получил милость височайшую, равенством гетману» мІсце полковника у владній ієрархії та його соціальний статус

«Заслужонный, годный и до делностей рыцерских способный муж» Якості претендентів на полковий уряд, прописані законом і представлені в політичних деклараціях

«Порядков малороссійских не знаючого и службы весьма ежели случится войсковой поход не могущого» Якості полковника, представлені в практиках

«Всякіе полковые уряды» Полкова старшина як владний інститут і помічники полковника

«За значніе и отважніе прислуги у Войску Запорожскому подняті» Соціальні й економічні винагороди та політичні аванси від посідання полкового уряду

Шляхетство, дворянство, соболі…

«Для вспоможенія домових його потреб» Млини та рангові маєтності

«Всякая власть без такой повинности не обходится, чтобы не мети в будовлі з полку споможения полковникам» «Ралець», «чинш», «добровільні» роботизни та інші прояви публічної поваги

«Дом его в домовых потребах и во всегдашних для принятия людей расходах не может бытии удовольствован» Масштаби матеріальних вигод

Глава 7. «Пан сотник за старосту» Сотенне управління

Модель сотенного адміністрування

«Містом радити і правити волосчанами» Міське і сільське самоврядування

«По власти своей, будучи сотником» Соціальний статус і соціальний престиж сотника

Чи були сотники великими землевласниками?

«Грунта знатные, мельницы почти насиловне поскуплял же, сенокосы, пахатные поля, гаи и лесные угодья»

«Хліб ему пашут, в косовичное время сіно в скирди кидают, скот пасут» Прибутки сотників з адміністрування

Глава 8. Вибори та виборність в українській ранньомодерній державі

«Нам, згідно звичаю давнього нашого, того гетьмана обрати»

Право вільної елекції полковника Війська Запорозького в світлі козацьких традицій і розпорядчих приписів

Воля громади та «зверхнейше право» гетьмана при обранні на полковництво: баланс інтересів у політичних практиках

Роль полкової старшини в обранні на полковництво та позбавленні пернача

Вибори сотників

«Правильні» вибори сотника: процедура, представництво, гетьманський уповноважений

Вибори «неправильні» або – конфронтаційні, з непередбачуваним результатом

«Взяв з собою, на особенный возок, несколько відер горілки, ездил по всей сотні селами» Ранньомодерні виборчі політтехнології сотенного рівня

Сотник «свій» чи «варяг»: кому надати перевагу?

«Для приватного своего пожитку урядовъ войсковыхъ и посполитыхъ, прельщаютъ сердце гетманское коррупцiами» Хабарі й підкупи на виборах

Вірна служба цареві як шлях до влади

Глава 9. «З милосердям, побожнє, без крику и тяжкости людскоє, чинячи ласку» Суд і судочинство

Суд і судочинство в ранньомодерній Україні

Судові інстанції Гетьманату

Джерела українського права

Поширення російського права в Україні

Злочини і кари в українському судочинстві

Антропологічний вимір судочинства: прибутки суддів і користі громади від практики пом’якшення судових вироків

«Вина панська» і «вина врядова»

Скільки коштувало примирення в суді?

«Прощеніє добровольне» та його ціна

«Выкидщина» в судах Гетьманату

Ціна неправдивих свідчень і фальшивих спростувань правдивих показів

«Узаконені» хабарі в українських судах

«Як були ми козаками» Замість епілогу

Отрывок из книги

Коли на початку 1648-го колишній військовий писар реєстрового козацького війська, а наразі покривджений всевладдям магнатів-«королев’ят» чигиринський сотник Богдан Хмельницький прибув на Запорозьку Січ і почав агітувати козаків до виступу за повернення «старожитніх» козацьких прав і вольностей, відібраних шляхтою Речі Посполитої при погамуванні повстання 1637–1638 років, лише неймовірно прозорливий і далекоглядний провидця зміг би передбачити, якими масштабними і доленосними – не лише для України, а й усієї Речі Посполитої та навіть Центрально-Східної Європи – будуть наслідки, здавалось би, чергового вибуху соціального невдоволення поневоленого народу. Адже козацьких повстань упродовж останніх десятиліть XVI – першої половини XVIІ ст. в Речі Посполитій було чимало. Відтак і масштаби обопільного насильства у ході цих відчайдушних герців за волю і право жити у власному «панстві» за своїми законами і своїми правилами не важко було спрогнозувати. Як, власне, і передбачити ймовірну кількість жертв цього двобою. А заодно й можливий сценарій розвитку цієї вже звичної трагічної «п’єси», де щедре пролиття ворожої крові, глибокі взаємні образи й жадоба помсти в заключному акті неминуче поступаються місцем хоч якомусь компромісу. Компромісу, який, утім, лише на деякий час вгамує несамовиту лють супротивників, але нічого не змінить засадниче. Отже, після нетривалого умовного миру «Дикі Поля» (скористаємось цим штампом польської історіографії) неминуче запалають смертоносним полум’ям нової війни.

Проте цього разу все було інакше. І масштаби козацького виступу, і рівень обопільної ненависті, і кількість жертв і, що більш важливо, наслідки війни перевершать усі – навіть найсміливіші й найтрагічніші – прогнози, бажання й острахи його активних учасників і людей, мимоволі втягнутих у вир цих доленосних подій.

.....

Спроби розмивання адміністративних прав Гетьманату через поширення на її територію окремих правових норм Російської держави, використання матеріальних і людських ресурсів автономії на потреби російської правлячої династії тощо особливо виразними стають на початку XVІІІ ст., коли Петро І, намагаючись вийти на Балтику, розпочав війну зі Шведським королівством, що потребувала небаченого раніше напруження сил і можливостей держави.

Західноєвропейська гравюра XVII ст.

.....

Добавление нового отзыва

Комментарий Поле, отмеченное звёздочкой  — обязательно к заполнению

Отзывы и комментарии читателей

Нет рецензий. Будьте первым, кто напишет рецензию на книгу Світанок української держави. Люди, соціум, влада, порядки, традиції
Подняться наверх