Читать книгу Запеленаю миг в Любовь - Владимир Прохода - Страница 15

Кохав тебе я до безтями,

Зайняв зірковії слова,

Тінь промайнула по між нами,

Та ось Любовь іще жива…

Вспливають спогади що ночі,

Іще цілуєш мене в снах,

У вирій звуть красиві очі

І я що сили наче птах.

У небі хочу поєднати

Все що було, що не збулось,

Все що хотів тобі сказати,

Щоб щось, хоть там та відбулось…

П.В.М. 15.02.2016г.