Читать книгу Ещё не вечер - Владимир Прохода - Страница 11

Ще де не де, як сльози, роси,

Бо не пожовкла вся трава,

Туман гуляє в ранці босим,

Неначе Мавка лісова.

Але не довго і зникає,

Бо Осінь тішиться сама,

Дощами літнє все змиває,

А там за нею вже Зима…

Дні наче листя з деревини

В осінню пору, все летять,

Не залишають і хвилини,

Лише зірки все мерехтять,

Напевне хочуть, нам сказати,

Тобі сказати та мені:

Кохання треба малювати

В житі, як ми на полотні…

П.В.М. 19.11.2015г.