Багато людей навіть не здогадується, що людина веде своє походження зовсім не від мавпи, а Колумб не був першим, хто відкрив Америку. Ці та подібні їм застарілі уявлення насправді є хибними. В даній книжці в простій, цікавій формі виявляються і спростовуються різного роду помилкові факти, хибні думки, міфи та стереотипи, що володіли умами людей у минулому і, на жаль, поширені й сьогодні. Книжка містить велику кількість інформації з різних галузей знання – історії, фізики, астрономії, географії, біології, літературознавства тощо і, безумовно, буде цікавою широкому колу читачів для розширення їхнього кругозору та підвищення ерудиції.
Оглавление
Володимир Селезньов. Антологія помилок та хибних думок
Передмова
Розділ 1. У світі тварин
Розділ 2. У світі рослин
Розділ 3. У третім царстві
Розділ 4. За завісою зірок
Розділ 5. На просторах землі
Розділ 6. Країнами та континентами
Розділ 7. Містами та селами
Розділ 8. Перекази сивої давнини
Розділ 9. Бувальщини минулих днів
Розділ 10. Ніхто не забутий, ніщо не забуте
Розділ 11. Під владою символів і традицій
Розділ 12. У здоровому тілі – здоровий дух
Розділ 13. Що ми їмо? що ми п’ємо?
Розділ 14. Що ми носимо? Як ми виглядаємо?
Розділ 15. В години дозвілля
Розділ 16. Під покровом дружних муз
Розділ 17. Парад винаходів
Розділ 18. В полоні у чисел
Розділ 19. У світі слів і фраз
Розділ 20. Читачі помиляються
Розділ 21. В гостях у літературних героїв
Отрывок из книги
Запитайте в кого завгодно про походження людини, і вам напевно дадуть відповідь, що людина походить від мавпи. Найбільш ерудовані будуть посилатися при цьому на Чарльза Дарвіна. Однак це невірно. Насправді людина походить не від мавпи, а від загального з мавпою предка.
Згідно сучасних даних основна лінія генеалогії ссавців-приматів, до яких належить і людина, починається приблизно 60 млн. років тому, тобто в ті далекі часи, коли вимирали динозаври. Маленький звірок, що годував своє потомство молоком, – плезіадапіс – спустився з дерев, щоб жити на землі. В результаті його передні кінцівки стали здатні захоплювати предмети, корпус зміг випрямлятися, а очі змістилися уперед, завдяки чому істота одержала кращий просторовий зір. Від плезіадапіса пішли гілки хвостатих напівмавп і мавп, а також безхвостих антропоїдів.
.....
Помиляється й той, хто думає, що крокодили завжди жили тільки в Африці, Південній Америці та Індії. Багато років тому крокодили водилися повсюдно, у тому числі й у Європі.
Загальновідомо, що кити, хоча й живуть у морі, є ссавцями. Проте вони аж ніяк не завжди жили у морі. Близько 66 млн. років тому кити ходили суходолом, причому на чотирьох широких лапах (хоча плавати вони теж уміли). Як повідомляє журнал «Nature», кити походять від наземних тварин, що харчувалися падаллю, подібних до сучасних гієн. До такого висновку дійшли американські вчені, які знайшли в передгір’ях Гімалаїв у Пакистані останки окам’янілого предка кита, який жив на суші (зараз зберігаються в Музеї природознавства в Нью-Йорку). Ця китоподібна тварина на думку вчених є проміжною ланкою між наземними і сучасними китами. У неї була довгаста голова, гнучкий хребет, характерний для китів, короткі передні ноги, розміщені майже на плечах і довгі вертикальні задні ноги, що дуже нагадують кінцівки набагато менших за розмірами тварин того ж періоду, що також харчувалися падаллю.
