Якщо визначати жанр нового роману Володимира Войновича, то його можна назвати «роман-бомба», бо одразу після публікації він неодмінно вибухне. Адже письменник у ньому говорить про таке, про що у російському середовищі воліють мовчати – хто ж захоче відверто визнавати свої помилки та вади, зізнаватися в абсурдному устрої російського життя?
…А починається все з того, що автора, від імені якого йде оповідь, вкусив кліщ. Витягти його вдома не вдається, і тому постраждалого везуть у кареті «швидкої допомоги» до лікарні. Дорогою з ним трапляються різні пригоди, а коли він починає марити, перед очима постають різноманітні видіння. І всі ці пригоди та видіння пов’язані з устроєм Росії. Так, виявляється, що країною править Перша особа держави, скорочено Перодер, який має вигляд… пелікана малинового кольору. Чому? Після анексії Криму з’ясовується, що українська хунта мало того, що гнобила населення, вона довела рідкісний вид птахів – малинових пеліканів – до майже повного винищення. Остання пара пеліканів розучилася висиджувати яйця. І в Росії є лише одна людина, яка може їм допомогти особистим прикладом… А щоби догодити Перодеру, всі його підлеглі також набувають вигляду пеліканів, прилаштовуючи й собі дзьоби – чи то з картону, чи то з іншого матеріалу…
Оглавление
Володимир Войнович. Малиновий пелікан
Кліщ
Трохи про себе і не тільки
Федір і Олександра
Тоцьк не бере
У пошуках стерильності
Про смисл життя
Життя напрокат
Ленінський шлях
Страждалець
Та сама маячня
Рекорди й антирекорди
Скільки коштує один мільярд
Над чим ви зараз працюєте?
Кліщі з супутників
Секретний пташник
Іван Іванович
Хто думає, що живе добре, живе добре
Живіший за всіх живих
І стали називати його Перодером
Ми і гренки
Другий Іван Іванович
Третій Іван Іванович
Роблять вигляд, що живуть
Марення дійсності
Про кохання, шлюб та шлюб поза коханням
Haus der dummen, або Будинок дурнів
Where are you from
Змішане марення
Пробка і малиновий пелікан
Американська окупація і уповільнена шизофренія
Прогулянка
Ціна питання
Видіння
Людина прозора, наче скло
Лікар Кліщ
Кліщ
Виріб № 2 і заклики до дії
Революція
У приймальні Перодера
Незабутня зустріч
У товаристві пелікано-людей
Засідання вищого органу
Велика революція держаків
Отрывок из книги
Був у лісі. Збирав гриби. Повернувся додому, поїв, поспав, подивився телевізор, увечері засвербіло в правому кутку живота. Почухав, забув, знову засвербіло, нагадало. Близько півночі, до сну зібравшись, вирішив наблизитись до свічада. Глянув: ненечко моя! Коло діаметром сантиметрів п’ять наче триколірна червоно-помаранчево-жовта мішень і в самісінькій серединці, якщо з мішенню порівнювати, просто в десятці – чорна масна цятка. Придивився – цятка-то жива, лапками ворушить. Кліщ!
Я багато чув про неприємності від зустрічі з цим паразитом, про можливі фатальні наслідки зі смертельним фіналом, тому поліз в інтернет й одразу ж збагатився знаннями про кліщовий енцефаліт та хворобу Лайма (вона ж бореліоз – не плутати з композитором Берліозом та його булгаковським однофамільцем). Окрім цих двох, про які всі чули, є бабезіоз, рикетсіоз, гранулоцитарний анаплазмоз, моноцитарний ерліхіоз та ще усіляка негідь. Але для себе я прикинув, як найжахливіші, перші дві (нагадую): енцефаліт та бореліоз. Ознайомився з першими симптомами: сильний головний біль, блювання, світлобоязнь, температура до сорока, і це лише початок. В іншому випадку на шляху до смертельної межі можуть спостерігатись лихоманка, гіперемія зіва, склер шкіри, диспепсичні розлади, парези та паралічі шиї, верхніх кінцівок, обвисання голови на груди.
.....
– Я чула, що ви ледь не всю ніч говорили з Геннадієм Єремійовичем?
