Читать книгу Креативний особистий брендинг - Юрген Саленбахер - Страница 10

Озираючись назад на ті три події, зосереджені в межах кількох місяців у 1990 році, я й досі вбачаю в них поворотний момент для не баченої досі швидкості налагодження глобального зв’язку. Будь-де і будь-коли – вибір виходить на перший план.

Дейв Еванс[14], футуролог із компанії «Cisco» (cisco.com) – до речі, чарівна назва посади, скажу я вам, – передбачає, що надалі технологічна та інформаційна галузі зростатимуть у геометричній прогресії. Згідно з його твердженнями, це приведе до дедалі більшої швидкості впровадження інновацій. Він називає це технологічною лавиною – а ще її можна назвати хвилею. Існує тільки дві альтернативи – осідлати хвилю чи бути похованим під нею. Еванс зазначає, що сьогодні обсяг інформації подвоюється кожні одинадцять годин, однак уже менше ніж за десять років він подвоюватиметься кожні одинадцять секунд. ^V Зі зростанням обсягу даних та зі спадом цін до Мережі підключатиметься дедалі більше людей, які у такий спосіб діставатимуть чудову можливість здобути кращу освіту. Інновації стануть звичним елементом усіх сфер нашого життя.

Отже, глобальний зв’язок стає трампліном для змін. Стирання кордонів створює умови для взаємодії більшої кількості країн, культур та ментальностей. Глобальний зв’язок також допомагає нам зводити мости над колишніми лініями розмежування, оскільки нові технології роблять інформацію доступною будь-кому і майже будь-де. Я вже декілька років працюю з постачальниками послуг із Аргентини, Бразилії, Туреччини та Індії. Я розумію, що вони працюють швидше, дешевше та зазвичай надійніше, ніж європейські постачальники. Тож чому мені цим не скористатися?

Але хто насправді під’єднаний? Хто в Мережі? Відповідь не менш цікава, ніж запитання. Простежуючи використання Інтернету в світі, я з’ясував, що 2,4 млрд людей – приблизно 34,3 % населення світу – були під’єднані. 44,8 % цих людей були з країн Азії, 21,5 % – з європейських країн, 11,4 % із Північної Америки, 10,6 % – із Латинської Америки, 3,7 % – із Близького Сходу і 1 % – з Австралії. Повторюся, серед усіх користувачів Інтернету користувачі з європейських країн складають лише 21,5 %, а з Північної Америки – 11,4 %.

Безперечно, провідні позиції країн Азії відображають те, як багато людей проживає на цьому континенті, – та водночас інтенсивна участь цих країн у глобальному обміні інформацією сприяє її здатності до впровадження інновацій, поширення знань та постачання товарів та послуг через Мережу. Знаючи, що загальний попит на інформацію та комунікаційні технології формує ринок загальною вартістю два трильйони євро^VI, я не дивуюся, що Європа посідає не першу сходинку. Користувачі із країн Азії становлять 44,8 % від загальної кількості користувачів Інтернету – а отже, надпотужна база спеціалістів, зокрема спеціалістів із продажу, дістала прямий доступ до американського та європейського ринків. І постачають вони не лише дешеві та неякісні підробки. У першому кварталі 2010 року Китай перегнав Японію та посів друге місце у світі за рівнем розвитку економіки. Це сталося на десять років раніше, аніж передбачала переважна більшість людей. Очікується, що до 2020 року Китай стане провідним постачальником наукових розробок. І це тільки два приклади змін, які вже зараз значною мірою впливають на компанії і, як наслідок, на кожну окрему людину.

ГЛОБАЛЬНИЙ РИНОК:

БУДЬ-ДЕ І БУДЬ-КОЛИ – ВИБІР ВИХОДИТЬ НА ПЕРШИЙ ПЛАН!

Глобальний зв’язок із не баченою досі швидкістю!

Але хто під’єднаний?