Мальва Ланда
Описание книги
Значний за розміром й багатий на літературні досягнення роман «Мальва Ланда» став квінтесенцією безмежної фантазії Юрія Винничука, його сміливого гумору та спокусливого еротизму. Цей твір насичений дивовижними персонажами, сюрреалістичними мареннями та хвилюючими поворотами сюжету. Дія його відбувається на фантазійній сміттярці, яка населена симпатичними потворами – клаками, жарівляками, дротяними удавами, привидами, русалками; там є Море Борщів і там подають каву по-сміттярському… Але не все так смішно. Написаний на початку 1990-х, цей роман видався на диво сучасним. Ось рядки з нього: «… – Свобода, за яку не пролили жодної краплі крові, не має вартости. Її не можна оцінити. – Чи мало крові пролили досі? – спитав князь. – Ту кров пролили інші покоління… Потрібна свіжа кров… Війна очищуюча і об’єднуюча, війна, як дощ після посухи, скропить націю кров’ю і злютує її в один міцний кулак. Схід і Захід повинні стати одним цілим…» Чи міг хтось уявити, що ці слова виявляться пророчими?…
Оглавление
Юрий Винничук. Мальва Ланда
Частина перша
Вимарювання Мальви
1
2
3
4
5
6
7
8
9
11
12
13
Велика львівська сміттярка
1
2
3
4
Палац княгині фон Шруботяг
1
2
Полювання на однорога
1
2
3
Бумблякевич втрачає цноту
Привид. Хвилева клямра
1
2
Бенкет
Сестри Купчаківни
1
2
3
Море Борщів
1
2
Спів борщової русалки
1
2
3
Частина друга
Містечко С
1
2
Мартин Кара
1
2
3
Пан Кузеля і пан Курделя
1
2
Три сестри
1
2
3
4
Лютеція
«Доч трупа»
Пан Ліндер вітає гостя
1
2
3
Суд і шлюб
1
2
3
Шлюбна ніч пана Ціммермана
Пан Ціммерман іде до праці
1
2
3
Година мертвих
1
2
Втеча
1
2
Частина третя
Замок
1
2
3
Цитриновий вбивця
1
2
Нова компанія
1
2
До моря
1
2
3
Лябіринт
1
2
3
4
5
Кінець мандрам
1
2
Адольфина
1
2
3
Епілог
Словничок галицизмів
Отрывок из книги
Почалося все з того, що наприкінці 1970-х років, коли Грицькові Чубаєві вдалося вступити до Літературного інституту в Москві, він розповів мені, що має зробити в інституті доповідь про якогось українського поета, бажано малознаного, і став зі мною радитися, кого б то вибрати. Спочатку ми зупинилися на Володимирі Свідзінському, але раптом в Грицька знову заграла жилка авантурника і він вирішив, що Свідзінським він уже нікого не здивує, бо вже усім і так про нього безліч разів розповідав і декламував. Треба когось такого, щоб його ніхто не знав.
– Ну, тоді когось вигадаймо.
.....
– Ну, це не завада. Мій чоловік був страшенним аматором ловів, інколи він вирушав на тиждень-два, забрідаючи у незвідані краї, полюючи на фантастичних тварин, доки врешті-решт і не загинув жахливою смертю. Ах, я мушу, мушу вам показати трофеї мого чоловіка. Але то буде завтра. До зустрічі, пане Бумблякевич!
Боже, як вона проказала його прізвище! Бум-бльа-кє-вич! Як це шляхетно, як вишукано. Він навіть усю дорогу, поки вела його панна Фрузя, намагався подумки повторювати своє прізвище у той самий спосіб, щоби надалі послуговуватися лише ним. Бо тільки в такій версії нарешті його прізвище забриніло поважно, наповнилося змістом голубої крови, вцідженої далекими предками, і надало своєму володареві небувалої досі рівноваги.
.....