Іменем сонця
Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Оглавление
Юрій Сорока. Іменем сонця
Пролог
Розділ І
Розділ ІІ
Розділ ІІІ
Розділ IV
Розділ V
Розділ VI
Розділ VII
Розділ VIII
Розділ IX
Розділ X
Розділ XI
Розділ ХІІ
Розділ XIII
Розділ ХІV
Розділ XV
Розділ XVI
Розділ XVII
Розділ XVІІІ
Розділ XIX
Розділ ХX
Розділ XXI
Розділ XXII
Розділ XXIII
Розділ XXIV
Розділ XXV
Розділ XXVI
Розділ XXVII
Розділ XXVIII
Розділ XXIX
Розділ XXX
Розділ XXXI
Отрывок из книги
Зорі на нічному небі поступово втратили яскравість. Мармуровий диск повного місяця нависав над горизонтом, подібний до похмурого всевидячого ока. Дерева, що скинули листя на зиму і дочекались білої ковдри навколо себе, були схожі на руки мерців. Мерці тягнули до блідого диску місяця свої довгі криві пальці. Чорні й нерухомі у тиші, яка вкутала все навколо м’яким простирадлом безтурботності. Дерева тут зовсім не були схожі на ті, до яких звик Мешика. Вони були іншими. Втім, як і все навколо. Не було моря зелені. Не було повноводих річок і водоспадів. Не було співу птахів і криків дрібної звірини у густих кронах. Лише чорні віти, схожі на руки мерців, між пальців яких білими клаптями білів сніг.
І холод, що пробирав крижаними лабетами до самого серця. Холод, якого він не пам’ятав багато років, з далекої юності.
.....
– Я готовий, жовніре, веди.
– Коні очікують, ваша милість.
.....