Читать книгу Гуморески і не тільки - Борис Байков - Страница 1

Був Миколка геть свавільний,

Розбишака і втікач.

Він в шибки влучав прицільно,

І казав, що винен мяч.

Вчивсь Микола той у школі,

Вже ходив у другий клас.

Знав урок? – З’являвся в школі.

Якщо ж ні – робив вже «пас».

Якось наш герой спромігся

Прогуляти аж два дні.

Казав неньці, що втомився,

Й бачив двійку уві сні.

– Ну скажи мені, Миколо,

Вчитель потім запитав, —

Чом не був два дні у школі?

Знов уроків не читав?

– Позавчора моя мамка

Якраз випрала штани.

Ну а вчора біг я ранком,

Бачу: знов висять вони.

Придивився – інший колір,

Ні! Це, певно, не мої!

Щось знайоме бачив в школі,

Глядь! – я в вашому дворі!

Вмить скумекав – безумовно,

Що й вам випрали штани.

Тож, мабуть, і ви, шановний,

були вчора вихідний!