Читать книгу Збірка перша «мандрівки серця» - Диана Ляшук - Страница 12

Зірку Мачо в чорний колір покрасили

І в котика перетворили.

Для Алли він був призначений

І Божою печаткою був позначений.

Пушистий Мачо гарним голоском співає

І душу хазяйки окриляє,

З ним вона від турбот відпочиває

І бачить вона що кращого за Мачо не знає.

Рано-вранці Мачо ласкаво бринить,

Збудить всіх- і замовчить.

Іноді він жалить

Та покарання не забариться вмить.

Дзвінко Мачо в кухню залітає

І мамці по хазяйству допомагає.

Як пригладиш- муркає, ніби співає,

Ніколи цей спів не утомляє.

Від хазяйської дочки Мачо тікає,

Це він у такі ігри з нею грає.

Радо вона його приймає

І за штурвал встановляє.

А він радий що тепер капітан,

Все зробить- немає питань.

Від щастя його душа на крилах літає

І він радий що вся сім*я про нього дбає.

Пройдуть роки- він буде з ними жити,

Кращої сім*ї годі й просити.

Мені бідність не страшна

Мені бідність не страшна,

Коли зі мною моя люба сім’я.

Навіщо мені брудні гроші багатства,

Якщо я буду в них в полоні рабства?

Я щаслива, бо наповнена духовними дарами,

Тож у моєму житті немає місця для драми.

Мені бідність не страшна,

Бо то гордість моя,

Я не стала грішним шляхом заробляти,

Тож я добру і чисту совість буду мати.