Читать книгу Збірка перша «мандрівки серця» - Диана Ляшук - Страница 4

Щохвилини за тобою тужу,

В гріховній насолоді горю

Й вигнання мене не зупинить,

Адже я тебе так сильно люблю,

Що й бідолашна згораю.

Раню себе і тебе, але нікуди не піду

Я до останнього не відступлю,

Тебе на чужину самого не відпущу,

Такого як ти я уже не знайду,

Тому не йди сам на смерть- я молю,

Я ж бо від туги за тобою помру,

Бо й дня без тебе не проживу,

А поки є ти- знаю ради кого живу.