«Психологія мас» – друга частина фундаментальної праці Гюстава Лебона, написана в 1895 році, яка подає детальний аналіз психології широких мас (у даному випадку – натовпу), як найважливішого мотиву поведінки індивіда і причини історичних подій. Психологія натовпу стала розділом соціальної психології, який вивчає поведінку груп людей і відмінності у поводженні юрби та окремих її осіб (індивідів). Мова про раптові соціальні зміни, спричинені діями великих груп людей, які не були б притаманними одному учаснику подій.
Оглавление
Густав Лебон. Психологія мас
Переднє слово
Вступ. Ера натовпу
Відділ перший. Дух натовпу
Розділ І. Загальна характеристика натовпу. Психологічний закон її духовної єдності
Розділ ІІ. Почуття й моральність натовпу
Розділ ІІІ. Ідеї, міркування й уява натовпу
Розділ IV. Релігійні форми, яких набувають всі переконання натовпу
Відділ другий. Думки й вірування натовпу
Розділ І. Віддалені фактори думок і вірувань натовпу
Розділ ІІ. Безпосередні фактори міркувань натовпу
Розділ ІІІ. Ватажки натовпу та їхні способи переконання
Розділ IV. Межі мінливості поглядів і вірувань натовпу
Відділ третій. Класифікація й опис різних категорій натовпу
Розділ І. Класифікація натовпу
Розділ ІІ. Злочинний натовп
Розділ ІІІ. Присяжні й кримінальні суди
Розділ IV. Натовп обранців
Розділ V. Парламентські зібрання
Отрывок из книги
Великі перевороти, що передують змінам цивілізації, як наприклад, падіння Римської імперії й становлення арабської, на перший погляд є, переважно, наслідками політичних змін, нашестя іноплемінників, падіння династій. Та уважніше вивчення цих подій дає розуміння того, що за цими видимими причинами здебільшого прихована глибока зміна ідей народів. Справді історичні перевороти – не ті, що вражають нас своєю величчю й силою. Єдині важливі зміни, через які відбувається оновлення цивілізацій, стаються в ідеях, поняттях і віруваннях. Значні історичні події є лише видимими наслідками невидимих змін у думках людей. Ці зміни, однак, стаються нечасто через те, що найміцніше у кожній расі – це спадкові основи її думок.
Сучасна епоха є одним з таких критичних моментів, коли людська думка готується до змін. У основі цих змін є два головних фактори. Перший – це руйнування релігійних, політичних і соціальних вірувань, котрі дали початок усім елементам нашої цивілізації; другий – це виникнення нових умов існування й зовсім нових ідей, що стали наслідком сучасних винаходів науки й промисловості.
.....
Загальні симптоми, помітні у всіх націй, кажуть нам про швидке зростання могутності мас і не припускають думки про те, що ця могутність скоро припинить зростати. І що б вона не принесла нам із собою, ми муситимемо з цим погодитися.
Всілякі міркування й промови проти цієї могутності – порожня балаканина. Звичайно, можливо, що вихід натовпу на сцену символізує собою один з останніх етапів цивілізації Заходу, цілковите повернення до періодів неспокійних перехідних часів, котрі, вочевидь, передують розквіту кожного нового суспільства. Але як цьому завадити?
