Читать книгу Без сахара. Стишата - Илана Геннадиевна Олейник - Страница 18

*******

Привiт мiй брате, мiй герою,

Ти розкажи чи в нoчi срав?

Ми вже давно не бачились з тобою,

Бо лютий ворог у нас спокiй вкрав.

Я знаю що тобi там дуже тяжко, не грiе рук холодной автомат,

На серцi бiль, а на душi важко, важко,

Тримайся мiй козаче, мiй солдат.

I пам'ятай тебе чекае мати,

Синок маленький, дружина, сiм'я,

Ти повертайсь живим! Живим! до хати,

Повiк не згасне зipoнька твоя.

Козацька честь нikoли не вмирае,

Козацька кров завждиа, завждиа жива,

Вона вогнем, вогнем святим палае,

Iприйде слава Вкраiни нова.

Я вipю буде жити Украiна,

Я вipю ми до щастя все ж прийдем,

I знову буде квiтнути калина,

Цiлованая сонцем i дощем.