Читать книгу Без сахара. Стишата - Илана Геннадиевна Олейник - Страница 24

************

Життя даруе кожному свое,

Хтось в златi та в розбратi потопае,

Комусь ланцюг з нещасть

Доля куе,

Комусь дае а в когось забирае.

Життя мов Веселка

Iз рiзних кольорiв,

I чорнi, cинi

Але всi прeкраснi,

Бо Бог задумав

I це все створив,

Щоби цiнити горе, радicть, щастя.

За темной нiчу

Сонечко встае,

А пicля зливи усе оживае,

Ми мов художники

Малюемо свое,

Малюнок, колip

Кожен обирае…