Читать книгу Талан - Михайло Старицький - Страница 20

ДIЯ ПЕРША
В И Х I Д  XVII

Оглавление

Тi ж та Антипов, Юркович та молодь.

А н т и п о в (пробираючись важно до уборної 1-ї). Прекрасно! Чудесно! Ансамбль превосходный!.. Все на своих мостах… Одобряю, одобряю. (Подає на ходу Котенку i Кулiшевич руку).

Ю р к о в и ч (вийшов з дальньої уборної, хитаючись). Неподражаемо!.. Антик! Мы малороссы! Рrachtvoll!.. Сharmant Delicieux!*  (*Чудово! (нiм.). Прекрасно! Чудово! (франц.)). И все не она, а мой друг Котенко… потому – крот… и Гирявый, ура!!

Г и р я в и й (сiпа). Що ти? Антипiв он!

Ю р к о в и ч. О? Громовержец!.. Испаряюсь! (Ховається).

А н т и п о в (у дверей № 1). Можно?

Л у ч и ц ь к а. Войдите.

А н т и п о в (входить). Великолепно! Очаровательно! Вы целая прелесть! Ручку, ручку позвольте!

Л у ч и ц ь к а. Вы довольны? Очень рада. А я боялась, что будете бранить… я сегодня как-то расстроена…

А н т и п о в. Вы сегодня восхитительны, моя дива! За одно только журю и буду журить: грех, большой грех! Для такого таланта рамки малы; он рвется из них, а они давят… Мелко, мелко для вас! Поймите зто! Пора на широкое, могучее море!

Л у ч и ц ь к а. Море пустынно й нелюдимо, на нем и затеряться, и утонуть легко; родная ж речка с зелеными вербами и безопаснее, и симпатичнее.

А н т и п о в. Полноте ребячиться; вам и моря мало… океан вас ждет безбрежный… Нет, я теперь от вас не отстану…

Л у ч и ц ь к а. Я хоч й робка, но упорна…

М о л о д ь (входячи). Непорiвнянна! Пишна! Богине наша! Браво!! (Аплодують).

Л у ч и ц ь к а (розчулено). Дякую, дякую, мої любi! Спасибi, голуб'ята, за щирiсть! Нате вам на спогад! (Роздає з букета квiти).

Всi цiлують їй руки.

В с i. Спасибi! Слава! Слава!!

А н т и п о в. Ну, теперь и меня придавят… Эх, юность горячая, – завидно!.. Пропустите хоть ветерана! (Пробирається).

К о т е н к о (в дверi). Господа, полиция запрещает… Прошу вас! Это беспорядок… Сейчас начало! (Гирявому). Давайте занавiс. (Сердито своїм). Завела чисто содому!

К в я т к о в с ь к а. Ще й не те заведе!

К о т е н к о. Господа, прошу очистить сцену!

Метушня. Дзвiнок. Всi виходять. Котенко i Квятковська – за лаштунки.

Талан

Подняться наверх