Читать книгу Моя антологія світового сонета - Віктор Гриценко - Страница 14

Строкатий сильний звір – простий народ:

не знаючи межу своєї сили,

беззаперечно рве він власні жили,

якщо роботу вкаже «ляльковод».

Один удар – й немає перешкод,

та звір наляканий, бо часто били.

І буде він таким аж до могили,

віки не маючи своїх клейнод.

Не раз і сам знущався над собою,

за гріш себе караючи тюрмою,

хоч попаде копійка до казни.

Що світ його, і невтямки народу!

Біда тому, хто вчити мав нагоду:

у груди мудрим вчителям – рожни!…

Я народився знищити порок -

крутійство чи облуду і тиранство.

Але ціню Феміди адвокатство:

май Розум і Любов – її урок!…

У висновках, які зробив пророк,

якщо про істину казав без чванства,

знаходив ліки я від окаянства

та від брехні – стрічається щокрок.

Мор, голод, війни, буйство супостата,

пересуди чи суд супроти свата -

біда для тих, хто ще не знав оков.

Заради влади брат вбиває брата -

історія на приклади багата…

Рубати корінь зла я в світ прийшов!…