Читать книгу Ситуація «нуль», або Побачити Алькор - Володимир Єшкілєв - Страница 8
Глава 5
Оглавление– А у вас тут, я бачу, серйозна розборка була, – оцінив Лавр, рахуючи кульові отвори в стінах. – Оця дірка від нарізної зброї, а ця від мисливської рушниці, певно дванадцятого калібру.
– Абсолютно точно, пане експерте, моя ІЖ-43, куля типу «дьябло», – почув він голос за спиною. – Можете, якщо є настрій, її звідти виколупати і переконатися. Три сантиметри правіше і я розніс би вражу голову. Як ту гарбузяку! Проте, все йдно, мені за цей постріл не стидно!
Голос, як виявилося, належав огрядному добродієві у зеленому светрі. Його ретельно розчесане сивувате волосся було розкладено на плечах, як в акторів, які грають лицарів-тамплієрів у костюмованих фільмах.
– Дозвольте відрекомендувати себе: граф Свіритень-Сопатенко з Дому Грабянок, охрещений був Михайлом, – добродій, незважаючи на гучний титул, вельми демократично простягнув Лаврові руку.
Лавр потиснув його теплу шерехату долоню і назвав себе.
– Грінченко? – перепитав Свіритень. – У розрядних книгах харківського дворянства були якісь Грінченки, з козацьких старшин Гадяцького полку, якщо правильно пам’ятаю. Це раптом не ваші предки? Я знав…
– Не відволікайте офіцера від роботи, – обірвав його брат Олександр. – А то з тими вашими родоводами ми до ранку не закінчимо.
– Любий брате, не сваріть мене, – Свіритень спробував обійняти старого, але той ухилився.
– Я буду вас сварити, брате, буду, – проскрипів доглядач. – Ви з’являєтеся тут без виклику, заважаєте експертизі… Зрештою, ви називаєте сторонній людині своє прізвище. Дощ іде![11]
– Іде дощ, іде! – безжурно розсміявся граф. – Я, брате, маю право публічно визнавати себе вільним муляром. Це вашого прізвища або його (він тицьнув на Корецького товстим пальцем) я не маю права називати за жодних обставин. А я ж, перепрошую, ваших прізвищ і не назвав, чого ж це ви на мене наїжджаєте, любий брате, як трактор на хом’ячка.
– То ви один із тих мисливців, які відбили напад? – поцікавився Лавр.
– Так. Ми з братом Володимиром дали їм прочухана.
– Володимир стріляв із нарізної зброї?
11
Дощ іде! – стародавнє масонське «тривожне слово», яке означає, що поряд присутні сторонні (профани) і є небезпека розкриття масонської таємниці.
