Читать книгу Психологія сексуальності - Зигмунд Фрейд, Зиґмунд Фройд, Josef Breuer - Страница 8

У той час як особи, сексуальний об’єкт яких не належить до статі, що відповідає нормі, тобто інвертовані, здаються спостерігачеві групою індивідів в іншому відношенні, можливо, повноцінних, випадки, в яких сексуальними об’єктами обирають незрілих у статевому відношенні осіб (дітей), здаються поодинокими відхиленнями. Лише у виняткових випадках сексуальними об’єктами стають діти; здебільшого вони перебирають цю роль, коли ледачий та імпотентний індивід або імпульсивний (невідкладний) потяг не може в цю мить оволодіти відповідним об’єктом. Усе ж факт, що статевий потяг допускає стільки варіантів і таке зниження свого об’єкта, проливає світло на його природу; голод, набагато міцніше прив’язаний до свого об’єкта, допустив би це лише в крайньому випадку. Те ж зауваження стосується статевого спілкування з тваринами, що зовсім нерідко зустрічається серед сільського населення, причому статева привабливість переходить межі одного виду.

З естетичних міркувань з’являється бажання приписати це душевнохворим, як і інші важкі випадки відхилення статевого потягу, але це неправильно. Досвід показує, що в останніх не спостерігається якихось особливих порушень статевих потягів порівняно зі здоровими людьми. Так, сексуальні зловживання дітьми з моторошною частотою зустрічаються у вчителів і няньок просто тому, що їм надаються для цього найсприятливіші умови. У душевнохворих зустрічається відповідне відхилення лише в посиленій формі, або, що має особливе значення, воно стало винятковим і зайняло місце нормального сексуального задоволення. Це вдале виставлення сексуальних варіацій за шкалою від здоров’я до душевної хвороби змушує задуматися. Мені здається, що потребує пояснення факт, який слугує вказівкою, що душевні рухи статевого життя належать до таких, які в межах норми найгірше коряться вищим видам душевної діяльності. Хто в будь-якому відношенні душевно ненормальний, у сенсі соціальному, етичному, той, згідно з моїм досвідом, завжди є таким самим і в своєму сексуальному житті. Але є багато ненормальних у сексуальному житті, що відповідають у всіх інших пунктах середньостатистичній людині, що не відстали від людського культурного розвитку, слабким пунктом якого залишається сексуальність. Як на найзагальнішому результаті міркувань, зупинимося на погляді, що під впливом численних умов у багатьох індивідів вид і цінність сексуального об’єкта відходять на задній план. Істотним і постійним у статевому потягу є щось інше[7].