Володимир Сосюра

Володимир Сосюра
Автор книги: Серия: Знамениті українці     Оценка: 0.0     Голосов: 0     Отзывов: 0 52,5 руб.     (0,78$) Читать книгу Купить и скачать книгу Купить бумажную версию Электронная книга Жанр: Биографии и Мемуары Правообладатель: "Издательство Фолио" Дата публикации, год издания: 2015 Дата добавления в каталог КнигаЛит: ISBN: 978-966-03-7046-3 Скачать фрагмент в формате   fb2   fb2.zip Возрастное ограничение: 12+ Оглавление Фрагмент

Описание книги

Доля видатного українського лірика, лауреата Шевченківської премії 1963 року Володимира Сосюри тісно пов’язана з подіями Жовтневої революції і громадянської війни в Україні, громадським та літературним життям 20 – 50-х років ХХ століття. Його творчий шлях був драматичним. Якщо першим збіркам Сосюри притаманна романтика боротьби й кохання, то пізніше він відчуває внутрішнє роздвоєння («комунар і націоналіст»), неможливість поєднати відданість революції з почуттям національного обов'язку. У 1951 році за вірш «Любіть Україну» поета звинуватили у «буржуазному націоналізмі», перестали друкувати його твори. І сьогодні яскрава щира поезія В. Сосюри має багато шанувальників, як і раніше, вона чарує своєю задушевністю, теплотою і правдивістю почуттів.

Оглавление

И. А. Коляда. Володимир Сосюра

Розділ перший. Дитинство

Розділ другий. Юність

Розділ третій. Пролетарський сентименталіст

Розділ третій. Божевілля двох Володьок

Розділ п’ятий. Володьчині кохання

Розділ шостий. «Зоологічний націоналіст»

Розділ сьомий. Всепрощення. Запізніле каяття

Список використаної літератури

Отрывок из книги

Володимир Сосюра народився у родині бідного службовця. Сам він про це пише так: «Народився я на станції Дебальцеве о десятій годині ранку шостого січня 1898 р. Народився на тиждень раніше. Це було так. Мати на останнім місяці вагітності виходила з вагона, і її ударив у живіт гострим кутом скрині якийсь пасажир. Він це зробив ненавмисне. Але мені від того було не легше. Мабуть, він ударив мене в ліву половину голови, і від того я народився передчасно. Мати, коли побачила мою чорну голівку, крикнула: «Чорт!» – і знепритомніла» (із роману «Третя Рота»).

Сосюра – це псевдонім. Справжнє прізвище поета – Сюсюра. Під цим прізвищем у поховальній книзі за 1915 р. записано поетового батька. І першу збірку віршів «Пісні крові» (1918) юний автор видав під прізвищем Сюсюра. Так він підписувався і в газеті «Український козак» (1919).

.....

– Антоніно Дмитрівно! Сідайте, підвезу.

Вона неуважно попрощалася з моїм батьком, сіла у фаетон і поїхала, а батько залишився на самоті, серед жахливої глухої хуліганської ночі з шаленими бурями в душі. Наступного разу, після такого ж вечора, батько проводжав мою матусю додому. Він привів її точно до того ж місця, де вона його так покинула, попрощався з нею і сказав:

.....

Подняться наверх