Читать книгу Легкий спосіб кинути курити - Аллен Карр - Страница 11

Нікотин – безбарвна оліїста речовина, що міститься в тютюні і викликає залежність. До цього наркотику звикають найшвидше зі всіх відомих людству: щоб захопитися ним, може вистачити лише однієї цигарки.

Кожна затяжка постачає крізь легені в мозок невелику дозу нікотину, яка діє набагато швидше, ніж, наприклад, героїн, що його вводять у вену.

Якщо зараз ви робите двадцять затяжок, то отримуєте двадцять доз наркотику з однієї цигарки.

Нікотин діє швидко, і рівень його вмісту в крові падає приблизно вдвічі протягом тридцяти хвилин і майже до однієї чверті через годину після викурювання цигарки. Це пояснює те, чому людина в середньому викурює їх двадцять штук на день.

Щойно ви гасите цигарку, починається швидке виведення наркотику з організму і виникають муки відвикання.

Зараз я маю розвіяти відому оману щодо цих страждань, поширену серед курців. Вони думають, що біль, пов’язаний із відвиканням, є жахливою травмою, якої можна зазнати, коли самостійно або вимушено намагаєшся кинути курити. Але в основному ці муки відбуваються на рівні психіки; людина відчуває, що позбавляється задоволення чи опори. Пізніше я поясню це детальніше.

Насправді біль, викликаний відвиканням від нікотину, настільки незначний, що більшість курців живуть все життя та помирають, навіть не усвідомивши, що вони наркомани. Коли ми використовуємо термін «нікотинозалежний», то думаємо, що лише придбали звичку. Більшість курців жахаються наркотиків, по суті будучи наркоманами. На щастя, від нікотину дуже легко відмовитись, але перш за все ви маєте визнати, що стали залежними.

Відвикання від цигарок не супроводжується фізичним болем. Це просто тривожне відчуття спустошеності, почуття, що чогось не вистачає. Багато курців вважають, що подібний стан якось пов’язаний з їхніми руками. Якщо ці емоції тривають, курець стає знервованим, невпевненим, схвильованим і дратівливим. Спрага цiєї отрути, НІКОТИНУ, схожа на голод.

Через сім секунд після закурювання цигарки в кров надходить свіжий нікотин і потяг до нього закінчується, залишаючи відчуття розслаблення та впевненості.

У юності, коли ми вперше закурюємо, біль відвикання та полегшення настільки слабкі, що навіть не здогадуєшся, що вони взагалі існують. Коли починаємо курити регулярно, то пояснюємо це насолодою або придбаною звичкою. Правда ж полягає в тому, що ми вже стали залежними від нікотину, не усвідомлюючи того, що це маленьке чудовисько вже оселилося в нашому шлунку і ми вимушені його годувати.

Усі курці починають курити з безглуздих причин. Адже нікого не примушують. Єдиною причиною, з якої люди і далі курять (байдуже, чи вони затяті курці, чи роблять це час від часу), є бажання нагодувати своє маленьке чудовисько.

Весь процес, пов’язаний з курінням, становить серію крутиголовок. У глибині душі всі курці знають, що вони через власну дурість потрапили в зловісну пастку. Однак я думаю, що найсумнішим аспектом куріння є те, що насолода, яку людина отримує від цигарки, – це задоволення від спроби повернутися в стан спокою, порядку та впевненості, в якому перебувало тіло ще до того, як з’явилася залежність від нікотину.

Вам знайоме почуття, коли охоронна сигналізація сусіди завивала цілий день або довго мучив інший гамір? Потім шум раптом припиняється і ви відчуваєте спокій. Але насправді це лише закінчення шуму.

Ще до початку наркотичної ланцюгової реакції наше тіло є довершеним. Потім ми вганяємо у свій організм нікотин, а коли гасимо цигарку, він починає полишати тіло і настає біль відвикання – не фізичні страждання, а лише відчуття спустошеності. Ми навіть не здогадуємося про його існування, але він діє всередині, як кран, що підтікає. Раціональний розум не сприймає це, бо в тому немає потреби. Усе, що ми знаємо, – це те, що хочемо цигарку, а коли прикурюємо її, потяг зникає і на якийсь час відчуваємо задоволення та впевненість у собі, стаючи такими, якими були ще до того, як захопились курінням. Однак тепер ці почуття лише тимчасові, оскільки, щоб позбутись потреби в тютюні, ми маємо вводити в організм дедалі більшу кількість нікотину. Тiльки ви загасите цигарку, потреба виникає знову і ланцюгова реакція триває. Це ланцюг на все життя, ЯКЩО ВИ НЕ РОЗІРВЕТЕ ЙОГО.

Весь процес куріння схожий на носіння тісного взуття лише для того, щоб відчути задоволення, коли скинете його. Існує три основні причини, чому курці не розглядають ситуацію з цього боку:

1. Від народження ми піддаємося масовому промиванню мiзкiв, чуючи про те, що курці отримують надзвичайне задоволення від цигарок або знаходять в них опору. Чому б не повірити тим, хто це каже? Навіщо ж вони тоді витрачають великі гроші та наражають себе на такий жахливий ризик?

2. Оскільки фізичне відвикання від нікотину насправді не викликає болю, а лише призводить до відчуття спустошеності й непевності, яким супроводжується голод або звичайний стрес, та через те, що саме в такому стані ми за звичаєм закурюємо цигарку, у нас виникає тенденція вважати це відчуття нормальним.

3. Однак основна причина того, що курцям не вдається подивитись на куріння в справжньому світлі, полягає в тому, що механізм залежності працює задом наперед. Ми почуваємося спустошеними тільки тоді, коли не куримо. Через те, що на самому початку процес звикання до нікотину дуже тонкий і послідовний, розцінюємо це почуття як нормальне та не пов’язуємо із щойно викуреною цигаркою. Закуривши, ви одразу відчуваєте приплив сил, кайф, розслаблюєтеся, і цигарка знову виправдовує вашу довіру.

Саме такий вишуканий процес робить відмову від усіх наркотиків важкою. Уявіть паніку героїніста, у якого закінчився героїн, а потім – радість, коли він нарешті зробив собі ін’єкцію. А чи можете ви згадати кого-небудь, хто дійсно отримує задоволення від дози, чи навіть думка про це жахає вас? Люди, залежні не від героїну, не зазнають подібного почуття страху. Цей наркотик не знімає його, а навпаки, створює. Некурцям невідоме відчуття спустошеності чи потреби в нікотині, вони не починають панікувати, коли цигарки закінчуються. Некурці не розуміють, як курці можуть отримувати задоволення від того, що засовують ці огидні штукенції до рота, закурюють їх і затягуються, заповнюючи власні легені гидотою. Чи знаєте ви, що дійсно цікаво? Курці також не знають, чому вони це роблять.

Ми вже говорили про поширену оману, що куріння розслаблює і надає задоволення. Але цього потребують тільки ті, хто чогось позбавлений. Чому ж тоді некурці не зазнають подібного стану спустошення та після їжі, коли некурці повністю спокійні, курці не можуть розслабитись, поки не задовольнять своє маленьке нікотинове чудовисько?

Я вважаю, що потрібно розібрати цю тему детальніше. Курці впевнені, що, відмовляючись від цигарки, вони позбавляють себе справжнього задоволення або міцної опори. Через це кинути курити дуже непросто. Але важливо зрозуміти, що, перестаючи курити, ви ні від чого не відмовляєтесь.

Найкращий спосіб зрозуміти всі тонкощі нікотинової пастки – це порівняти її з їжею. Якщо ми звикли регулярно харчуватись, то не усвідомлюємо голод між прийомами їжі. Тільки у разі запізнення відчуваємо його, але зовсім не зазнаємо фізичного болю, а лише почуття спустошеності та непевності, відоме як «мені треба поїсти». Та процес тамування голоду – дуже приємне проведення часу.

У випадку з курінням відбувається майже те саме. Внутрішнє відчуття, відоме нам як «бажання або потреба в цигарці», схоже на голод, хоча тут нікотин не задовольняє курця. Так само, як і з необхідністю поїсти, фізичного болю немає, а дискомфорт настільки непомітний, що ми навіть не пам’ятаємо про нього у перервах між цигарками. Починаємо усвідомлювати його тільки тоді, коли хочемо закурити, а нам забороняють. І лише закуривши, почуваємо себе вдоволеними.

Саме ця схожість із прийомом їжі допомагає обдурювати курців, спонукаючи їх вірити в те, що вони дійсно отримують велике задоволення. Деяким людям важко усвідомити, що куріння не приносить радості та не надає підтримки. Дехто заперечує: «Як можна стверджувати, що куріння не підтримує мене? Адже ви згодні, що закурюючи, я почуваю себе менш знервованим, ніж до цього».

Незважаючи на те, що прийом їжі та куріння здаються схожими, насправді ці процеси цілком протилежні:

1. Ви їсте, щоб вижити та продовжити життя, а куріння скорочує його.

2. Їжа дійсно приємна на смак. Харчування – справді чудовий процес, яким можна насолоджуватися протягом всього життя. А куріння передбачає вдихання у свої легені мерзенного та отруйного диму.

3. Прийом їжі не викликає голод, а полегшує його; перша ж цигарка розпочинає потяг до нікотину, а кожна наступна зовсім не послаблює його, а гарантує, що ви страждатимете від нього решту свого життя.

Зараз дуже зручний момент, щоб розвіяти інший загальновідомий міф про куріння, – міф про те, що курiння є звичкою. Чи прийом їжі є звичкою? Якщо ви так думаєте, спробуйте відмовитись від неї назавжди. Ні, описувати процес харчування – це те ж саме, що називати навичкою дихання. Обидва мають істотне значення для виживання. Звичайно, різні люди задовольняють свій голод неоднаково. Але по суті прийом їжі не є звичкою. Так само i куріння. Єдина причина, з якої курець закурює, – спроба покласти край відчуттю спустошеності та непевності, викликаному попередньою цигаркою. Звичайно, різні люди мають звичку полегшувати свій стан в різний час, але куріння саме по собі не є навичкою.

Суспільство часто визначає куріння як шкідливу звичку, тому в цій книжці для зручності я також називаю його «звичкою». Однак постійно пам’ятайте про те, що куріння – це не звичка, а НАРКОТИЧНА ЗАЛЕЖНІСТЬ.

Почавши курити, ми повинні навчитись поводитись з цигарками. Перш ніж усвідомимо це, то вже не тільки купуємо їх регулярно, але й змушені мати при собі постійно. Якщо ми не робимо цього, то вдаємося до паніки та з часом куримо дедалі більше.

Так відбувається з будь-яким іншим наркотиком: наш організм прагне захиститись від впливу нікотину, а водночас потреба в ньому зростає. Після короткого періоду куріння цигарка перестає повністю полегшувати дискомфорт, який сама ж викликала. Тому, закурюючи, ви почуваєте себе краще, ніж мить тому, але насправді стаєте знервованішим та напруженішим навіть під час куріння, ніж якби ви взагалі не були курцем. Ця звичка ще бiльш безглузда за манеру носити тісне взуття, тому що з часом відчуття дискомфорту, що дедалі посилюється, зберігається навіть тоді, коли взуття вже знято. Становище навіть ще гірше, бо як тільки цигарка погашена, починається швидке виведення нікотину з організму. Це пояснює те, чому під час стресових ситуацій курці мають звичку курити одну цигарку за одною.

Як я вже казав, «звички» не існує. Справжня причина, з якої людина продовжує курити, полягає в тому самому чудовиську, що живе всередині. Час від часу кожний курець має його годувати. Він сам вирішує, коли зробити це, але, як правило, відбувається це в чотирьох типах випадків або їхніх комбінаціях.

НУДЬГА / ЗОСЕРЕДЖЕНІСТЬ – цілковиті протилежності!

СТРЕС / РОЗСЛАБЛЕННЯ – також цілковиті протилежності!

Який магічний засіб може раптом змінити дію, яку сам же спровокував двадцять хвилин тому? Поміркуйте, які ще існують типи ситуацій у нашому житті, окрім сну? Правда полягає в тому, що куріння ніколи не полегшує стрес або нудьгу та зовсім не сприяє зосередженості або розслабленню. Усе це – ілюзії.

Крім того, що нікотин – наркотик, це сильнодіюча речовина, яка входить до складу інсектицидів (подивіться це слово у словнику). Доза нікотину, що міститься лише в одній цигарці, якщо ввести її безпосередньо у вену, вб’є вас. До того ж тютюн містить багато отрут, разом з чадним газом, а сама рослина належить до того роду, що й беладонна.

Якщо ви маєте намір перейти на люльку або сигари, хочу нагадати, що зміст цієї книжки стосується всіх видів тютюну та будь-яких речовин, які містять нікотин, разом з жувальними гумками, пластирами, спреями та інгаляторами.

Людський організм є найскладнішим об’єктом на нашій планеті. Жоден біологічний вид, навіть найнижчі – амеби й черв’яки, не виживе, не знаючи різниці між їжею й отрутою.

Протягом тисяч років під час природного добору наш розум та тіло сформували вміння розрізняти їжу та отруту, а також надійні методи, як позбуватися останньої.

Усі люди відчувають відразу до запаху та смаку тютюну, поки не стануть залежними від нього. Якщо ви видихнете дим в обличчя дитині до того, як у неї з’явилася нікотинова залежність, вона почне кашляти та чхати.

Коли ми курили свої перші цигарки, це призводило до нападу кашлю або, якщо викурювали занадто багато, до запаморочення та справжнього фізичного нездужання. Наше тіло кричало: «ТИ ГОДУЄШ МЕНЕ ОТРУТОЮ. ПРИПИНИ». На цій стадії часто визначається, чи станемо ми курцями. Вважати, що ними стають фізично слабкі та психічно хитливі люди, – помилка. Тим, у кого перша цигарка викликала відразу, чиї легені фізично не змогли впоратися з нею, пощастило: вони зцілені від куріння на все життя. Говорячи інакше, не готові проходити крізь жорстокий процес навчання, щоб навчитися курити без кашлю.

Саме ця обставина здається мені найтрагічнішою. Ми дуже старанно працюємо над тим, аби потрапити в залежність. Ось чому так важко зупинити підлітків. Вони все ще вчаться курити, вважають цигарки огидними на смак і тому думають, що зможуть кинути, коли захочуть. Чому діти не вчаться на нашому прикладі? Чому ми нічого не навчилися в наших батьків?

Багато курців вважають, що вони отримують задоволення від смаку та запаху тютюну. Це ілюзія. Коли ми починаємо курити, то привчаємо організм ставати несприйнятливим до огидного запаху та смаку, так само як героїністи впевнені, що їм подобається колотись. Біль відвикання від наркотику набагато жорстокіший, і все, що їм насправді подобається, – це ритуал позбавлення цього болю.

Курець навчає власний розум заплющувати очі на огидний запах та смак, щоб отримати свою «дозу». Запитайте у будь-кого, хто вважає, що він курить тільки тому, що насолоджується смаком та запахом тютюну: «Якщо ви не зможете купити свої звичайні цигарки і дістанете лише ті, чий смак здається вам огидним, чи кинете ви курити?» Звичайно ж, ні. Курець скоріше куритиме стару мотузку, і байдуже, чи перейдете ви на самокрутки, цигарки з ментолом, сигари або люльку; спочатку ще будете відчувати цей огидний смак, але, продовжуючи курити, навчитесь любити його. Курці і далі курять навіть під час застуди, грипу, ангіни, бронхіту та емфіземи.

Отримання задоволення не має нічого спільного з цим. Якби воно було, ніхто б не викурював більше однієї цигарки. Є навіть тисячі колишніх курців, які захопилися огидною нікотиновою жувальною гумкою, що її пропонують лікарі, та багато хто з них досі курить. У ході моїх консультацій деякі пацієнти бояться усвідомити, що вони наркомани, і вважають, що подібне знання робить процес кидання курити складнішим. Насправді я думаю, що ці новини добрі, з двох важливих причин:

1. Причина, з якої більшість людей продовжує курити, полягає в тому, що всі добре знають, що вади куріння перевищують його переваги, ми віримо, що цигарка надає задоволення та підтримку. Відчуваємо, що, після того як кинемо курити, утвориться якась порожнеча і певні життєві ситуації вже не будуть такими, як колись. Це ілюзія. Істина полягає в тому, що цигарка нічого вам не дає; вона лише позбавляє, а потім частково повертає тільки для того, щоб створити оману. У наступному розділі я поясню це детальніше.

2. Хоча нікотин найсильніший наркотик у світі, через швидкість, з якою до нього звикають, ви ніколи не будете залежати дуже сильно. Оскільки це швидкодіюча отрута, то, щоб вивести з організму 99 % нікотину, потрібно лише три тижні, а справжні муки відвикання настільки слабкі, що більшість курців прожили життя та померли, навіть не усвідомивши, що вони їх зазнавали.

Цілком справедливим є питання про те, чому більшості людей так важко кинути курити, чому вони проходять крізь місяці тортур та живуть далі, час від часу нудьгуючи за цигаркою. І відповідь – це друга причина, з якої ми куримо, а саме промивання мiзкiв. Із хімічною залежністю легко впоратися.

Більшість курців обходяться без цигарок всю ніч. Жахи відвикання навіть не будять їх.

Багато хто залишає спальню перед тим, як закурити, і навіть снідає. Дехто утримується від куріння до приїзду на роботу. Курці здатні протриматись без цигарки протягом десяти годин. Але якби вони спробували зробити це впродовж десяти годин на день, то стали б дерти на собі волосся.

Купивши нову машину, більшість може утриматись від куріння в ній. Не зазнаючи надмірних незручностей, курці відвідують супермаркети, театри, лікарів, лікарні, стоматологів тощо. Багато хто не курить в компанії некурців. Навіть на станціях метро дотримуються правил громадського порядку. Курці, можна сказати, раді, коли хтось спонукає їх позбутися своєї звички.

Сьогодні більшість людей автоматично не курять в примiщеннях або просто в компанії некурців, зазнаючи при цьому лише невеликого дискомфорту. По суті, у багатьох курців були тривалі періоди, протягом яких вони утримувались від куріння без зайвих зусиль. Навіть я, будучи настільки затятим курцем, міг цілком щасливо розслаблюватися впродовж цілого вечора без цигарки. Іноді з нетерпінням очікував, коли зможу припинити душити самого себе (яка безглузда «звичка»).

Із хімічною залежністю легко впоратися, навіть якщо у вас досі є потреба в нікотині, та існують тисячі людей, які протягом всього життя залишаються нерегулярними курцями. Але вони залежні так само, як і затяті любителі цигарок. Дехто, позбувшись «звички», покурює випадкову цигарку, зберігаючи таким чином свою прихильність.

Як я вже казав, нікотинова залежність – не головна проблема. Вона просто діє як каталізатор, збиваючи з пантелику наш розум стосовно реальної проблеми промивання мiзкiв.

Для затятих курців буде розрадою дізнатися, що вони можуть позбутися своєї звички так само легко, як і нерегулярні курці. У певному сенсі, це навіть простіше. Чим довше ви житимете зі своєю згубною прихильністю, тим більше руйнувань вона спричинить і тим вагомішими будуть надбання, коли ви кинете курити.

Можливо, вам також буде приємно дізнатися, що плітки, які час від часу розповсюджуються («Аби ця зараза покинула ваше тіло, потрібно вісім років» або «Кожна викурена цигарка скорочує ваше життя на п’ять хвилин»), – неправда.

Не думайте, що шкідливий вплив куріння перебільшений. Він, скоріше, недооцінений. Очевидно, що правило «п’яти хвилин» є попередньою оцінкою, яка може бути застосована тільки в тих випадках, якщо ви підхопили одну зі смертельних хвороб чи отруїли себе.

«Зараза» насправді ніколи повністю не виводиться з організму. Якщо поблизу курять, то нікотин міститься у повітрі і невеликий відсоток отримують навіть некурці. Однак наші тіла – неймовірні пристрої; вони мають величезні сили відновлення, за умови що ви не привели в рух одне з необоротних захворювань. Якщо ви кинете курити зараз, то організм відновиться протягом кількох тижнів, до того ж так, ніби ви ніколи не були курцем.

Як уже зазначалось, позбутись залежності ніколи не пізно. Я допоміг вилікуватись багатьом пацієнтам, старшим шістдесяти років, і навіть кільком сімдесяти-вісімдесятирічним людям. Мою клініку відвідала дев’яностодев’ятирічна жінка зі своїм шістдесятишестирічним сином. На запитання, чому вона вирішила кинути курити, відповіла: «Щоб стати для нього прикладом». Через шість місяців написала мені, що знову почувається молодою.

Чим більше куріння руйнує вас, тим більшим буде відчуття свободи. Коли я нарешті позбувся своєї звички, то скотився з викурювання ста цигарок на день одразу до нуля і в мене не виникло аніяких захворювань. Навпаки, процес кидання був дійсно приємним, навіть в період відвикання.

Але спочатку ми повинні позбутися промивання мiзкiв.