Читать книгу 32 ідеї дитячого тайм-менеджменту - Альона Попова - Страница 3
Дитині 1,5—3 роки
Оглавление1,5—3 роки – той трепетний вік, коли дитина ще не відокремлена від мами, але перебуває на шляху відділення і визначення свого «Я». Ніхто не вчить нас бути мамами, але інтуїтивно ми відчуваємо, що потрібно нашим дітям. Дуже важливо спостерігати за своєю дитиною і вчасно давати їй поживу для роздумів. Щось ви пам’ятаєте зі свого дитинства, щось прочитали в книгах, щось просто знаєте.
Щодо тайм-менеджменту малюків, я вважаю, що необхідно просто підтримувати їх внутрішній режим. Як правило, діти молодшого віку дуже добре вміють чути себе, і дорослим не доводиться нав’язувати нічого свого – просто йти за дитиною. Спостерігайте разом.
1. День/ніч
Незалежно від того, уміє дитина говорити чи ні, можна промовляти з нею, який зараз час доби. І це вже буде першим кроком на шляху до опанування тайм-менеджменту. Добре створювати такі ритуали відразу, адже у малюків режим більш-менш однаковий, для них важливий порядок подій, які відбуваються в їхньому житті. Отже…
Ранок:
– прокинулися;
– розповіли/почитали вірш про ранок;
– пораділи сонечку/хмаринкам/сніжку за вікном;
– пішли виконувати вранішній ритуал (умивання/чищення зубів/горщик тощо).
День:
– повідомили, що вже середина дня, що ми виконуємо денний ритуал (обід/горщик/читання/сон/прогулянка – порядок у кожній сім’ї свій).
Вечір:
– сонечко сідає, готуємо вечерю, зустрічаємо тата з роботи тощо.
Ніч:
– вечірній ритуал відходу до сну, розповідаємо, що вже темно, що вночі спимо, для чого спимо тощо.
Нині видано багато цікавих картонних книжок для малюків з різними віршами і картинками. Знайдіть таку, у якій висвітлюється тема зміни дня і ночі, і читайте разом.
Пам’ятайте: усе, що малюк може помацати і побачити, він запам’ятає швидше. Діти молодшого віку не мають абстрактного мислення.
Ранок
Сміється поле, річка, ліс,
Сміються гілочки беріз,
Птахи сміються і луги,
Сміються квіти навкруги.
Ставок, що цілу ніч мовчав,
І той сміятися почав.
Лататтям легко лопотить
І каченяток веселить.
Я швидко скочив до вікна
Поглянуть, що за дивина?
Аж бачу у віконце —
Надворі сходить сонце.
(Анатолій Костецький)
День
Сонце в небі високо.
До заходу далеко.
Зерна в норку тягне миша.
Учить азбуку малюк.
(В. Степанов)
Вечір
Ось і сонечко зайшло.
Білочка ховається в дупло.
Дрімота у гості до нас йде,
Казкочку цікавую веде.
(В. Степанов, переклад – А. Попова)
Ніч
Сплять пташата на осиці
Сплять зайчата під пеньком.
Сплять ведмеді та лисиці,
Їжачок спить під листком.
(А. Камінчук)
***
Він найпершим прокидається,
Чепуриться, умивається,
Вийде з терема хутенько,
Привітає землю-неньку.
Є така в нього турбота —
Всіх підняти до роботи.
(Ранок)
Дивний гість прийшов на ґанок,
Ще й замовив на сніданок
Темряви і трохи ночі.
Як поїв – розплющів очі.
(День)
Тихо-тихо підкрадалась,
До сусіда приглядалась.
Він помітив гостю враз,
Посірів і зовсім згас.
(Вечір і Ніч)
Вечір серпанком землю вкриває,
Навколо все стихло, усе засинає.
Вечір веде за собою сестричку…
Місячну, зоряну панночку…
(Нічку)
Що ще почитати на цю тему?
– Тетяна Вовк «Выгляни в окошко. Мишунька».
– Тетяна Дубовкина «Читаем и запоминаем времена года, месяцы, дни недели».
– «22 картинки. Мій день» (Вид-во «Ранок»).
2. Пори року
Так само, як день змінює ніч, приходять і минають пори року. Тут теж добре працює спостереження разом з дитиною під час прогулянок, книги з віршами. У нас свого часу висів на дверях настінний календар, поділений на 4 частини, у кожній з яких була картинка відповідної пори. Так, і це теж тайм-менеджмент!
Пори року
Неспішно, крок за кроком,
Минають чотири пори року,
Одна пора проходить,
Інша услід надходить.
Зима – це хуртовина,
Весна у квітах лине,
А потім – тепле літо
І осінь, в сум одіта.
Ось так із року в рік
Минає часу лік.
***
День за днем
за тижнем тижні —
непомітно лине час.
Різні зміни дивовижні
відбуваються круг нас.
От зима, весна та літо,
осінь, потім знов зима…
Сивий час летить над світом,
і кінця йому нема.
Кожен місяць, кожну пору
на землі нове вбрання.
Й ми самі не ті, що вчора, —
ми зростаємо щодня.
Глянь навколо оком пильним
і побачиш зміни ці,
як повільно, неухильно
йдуть по черзі місяці.
***
Весела, гарна й кучерява
маленька дівчинка Весна
біжить, сміється, сіє трави,
і пісня ллється голосна.
По всіх усюдах пісня лине,
усе пробуджує від сну,
і всі комашки, всі рослини
вітають дівчинку Весну.
Дерева просять: – Весно красна,
розкрий на гілочках бруньки! —
А луки кажуть: – Кинь-но рясно
по нашій зелені квітки!
І луки буйно зацвітають,
і свіжим листям гай шумить,
а дівчинка росте, зростає
не щогодини, а щомить.
Це не дитя вже – подивіться
на гарну дівчину струнку!
Вона збирає полуниці
і стиглі вишні у садку.
І, світлом сонячним залита,
слідкує, щоб усе-росло…
її тепер вже кличуть – Літо,
хороше Літечко прийшло!
І сонце тепле, й небо синє,
і всюди праця йде на лад.
Вже запашні копиці сіна
на луках вистроїлись в ряд.
А ось веселі, загорілі
вітають Літо малюки,
і плещуться, й здіймають хвилі
під тихим берегом ріки.
Дні йдуть – і золота пшениця
додолу хилить колоски.
Не дівчина вже – молодиця
виходить в поле залюбки.
Турбот і справ у неї досить
в роботі їй не заважай:
це працьовита й щедра Осінь
збирає добрий урожай.
І яблука зриває гарні.
І груші, й сливи запашні.
І буряки до цукроварні
везуть з плантацій день при дні.
Вже над землею ходить холод,
і путь відкрито всім вітрам.
– Беріть книжки, ідіть до школи!
говорить Осінь школярам.
Ще й помаха пташкам привітно:
– До вирію летіти час! —
І жовте листя непомітно
з дерев зриває раз у раз.
Злітає листя. Жовтий килим
Лягає з шурхотом до ніг.
А вже на нього пухом білим
Сідає перший чистий сніг.
Вже зникла дівчина колишня
і молодиці вже нема,
І тільки бродить в білій тиші
бабуся лагідна – Зима.
– Ану, – бабуся дітям каже, —
беріть санчата й ковзанці! —
Сама ж не сяде, не приляже,
бо стільки справ в її руці:
вона вкриває льодом води
усіх ставків, озер та рік,
під сніг ховає в полі сходи,
щоб лютий холод їх не пік;
велить, щоб віхоли гуділи,
хилили все живе до сну…
І все спочине… І зраділо
зустріне дівчинку – Весну!
(Наталі Забіла)
3. Місяці і дні тижня
Коли моїй старшій дитині виповнилися 4 роки, а меншій – 1,5, я дізналася про адвент-календарі. Чудова ідея того, як наочно показати дитині, скільки часу залишилося до свята. Проте мені було не цікаво зробити разовий варіант з «плюшками» і завданнями. Я хотіла, щоб такий календар можна було використовувати цілий рік. Подумавши, я вирішила пошити разом зі своєю бабусею такий календар.
Ми взяли щільне полотно розміром 70х75 см, усі клаптики, які в нас були, і зробили 31 різнокольорову кишеньку розміром 10х10 см. Пришили їх у 5 рядів. Вийшло в кожному ряду по 7 кишеньок (днів тижня) і в останньому – 3. Поряд із трьома також була пришита велика кишеня розміром 14х34 см.
Я роздрукувала на принтері цифри від 1 до 31 і назви місяців (можна вирізати зі старого календаря на цупкому папері). Усе це наклеїла на картон і обернула скотчем (можна заламінувати).
Як ми ним користуємося:
– коли змінюється сезон, обговорюємо, яка пора року минула (і які місяці там були), а яка йде (з якими місяцями);
– промовляємо, які місяці взагалі ми знаємо;
– який місяць настає, який буде після нього, а який був до нього;
– розвішуємо цифри згідно з календарем (у такий спосіб лічимо до 28—31);
– відзначаємо дні народження або пам’ятні дати (ми використовуємо кольорові закладочки, але можна придумати щось своє – рамочку для цифри, наклейку та ін.) – і це теж частина планування, коли дитина знає про святкування дня народження мами, тата або свого. На запитання «Скільки днів залишилося до мого дня народження?» можна відповісти: «Піди порахуй, скільки циферок залишилося до червоної наліпки!» – і малюк зможе зробити це САМ;
– обговорюємо, які дні тижня знаємо, який день сьогодні/завтра/був учора;
– щовечора знімаємо цифру минулого дня і прибираємо у велику кишеньку.
Тільки не думайте, що все це слід обговорювати одночасно і не чекайте від дитини, що все це вона розповість вам сама.
Звичайно:
– спочатку більше говорить мама (тато);
– видаємо інформацію порційно;
– щоразу намагаємося разом обговорити те, чого дитина ще не засвоїла, і даємо їй можливість самій розповісти те, що вона вже добре знає;
– спостерігаємо за інтересом дитини: йдемо «прикрашати» календар, коли малюк у бадьорий, у доброму гуморі, завершуємо розмову, якщо бачимо, що інтерес втрачено.
Якщо дитині не цікаво в середині розмови, не засмучуйтеся: їй ще складно концентрувати свою увагу тривалий час. Проте й уривати заняття на середині не варто. Завершіть роботу з календарем самостійно, промовляючи вголос свої дії: лічіть, називайте, який місяць ви зараз прикріплюєте до календаря. Будьте впевнені: на підкірку малюка все записується!
Дні тижня
Днів у тижні рівно сім.
Це давно відомо всім.
Кожний свою назву має,
Один одного міняє.
Споконвіку так ведеться,
Перший – Понеділком зветься!
Кажуть, що цей день важкий!
І чому це він такий?
Другий день – Вівторком звати,
А за ним, потрібно знати
Третій день одразу йде,
Він нам Середу веде.
День четвертий в нас Четвер,
Пам’ятаймо відтепер.
П ’ ятий – П’ятницею звуть
І її зазвичай ждуть,
Бо попереду чекають
Дні коли відпочивають.
Шостий день у нас Субота,
Та ще хатня є робота.
Тому треба помагати
Батькам в хаті все прибрати,
На городі і в саду
Все привести до ладу.
Сьомий день у нас Неділя.
День святковий, день дозвілля.
Йдуть до церкви і гуляють,
Всі в цей день відпочивають!
(Микола Вересюк)
Гороб'ячий щоденник
Весна
І криво і навскіс, і навпростець
Біжать струмки. Чирик-чирик!
Кричать шпаки, дрозди, граки —
Спробуй всіх перекричи!
Літо
Чирик-чик-чик. Світло. Тепло.
І, значить, літо знов прийшло.
Співаю з усіма заодно:
«Нехай не закінчується воно!»
Осінь
Закрили хмари синяву.
Краплинки дощу падають у траву.
Чик-чик-чирик! На край землі
Летять кудись журавлі.
Зима
Всюди сніг. І хтось мені
Годівниці ставить на вікні.
Бути вдячним я звик.
Спасибі, люди!
Чир-чирик!
(М. Пляцковській)
Також можна пошукати мультфільми з теми (наприклад, про паровозик Чух-чух «Вивчаємо дні тижня з дитиною»), книги (Сергій Гордієнко «Дні тижня»), пазли («Я вивчаю дні тижня»).
