Читать книгу 32 ідеї дитячого тайм-менеджменту - Альона Попова - Страница 4

Розглянемо варіанти вивчення часу з малюком, який вже усвідомлює своє «Я». Трирічний малюк обов’язково проситиме виконати завдання самостійно, тому готуйтеся заздалегідь. Якщо у вас активна дитина, мама повинна завчасно продумати, чи даватиме їй скляний пісковий годинник (адже просто показати не вийде, треба обов’язково дати), показувати час на дорогому серцю настінному годиннику або навчати за бабусиним будильником, який їй подарував дідусь.

Звичайно, я жартую, але насправді навчання малюка на цьому етапі – це копітка мамина праця. Треба передбачати, що може зробити ваш активний непосидько. Тому готуйте навчальний матеріал, який буде не шкода загубити або поламати, але водночас це буде хороший спосіб вчити дитину охайності. Як «мама-монтессорі» можу сказати, що, розбивши одного разу склянку, дитина набагато швидше дізнається, що посуд б’ється, ніж постійно кидаючи на підлогу пластиковий стаканчик. Те саме відбувається з годинником.

З чого ж розпочати?

4. Пісковий годинник

Пам’ятаємо, що малюки ще не сприймають абстрактних понять, у тому числі поняття «час». Тому ми добираємо наочний матеріал. Один з чудових інструментів для такого віку – пісковий годинник. Ви можете придбати будь-який, але спершу продумайте, у яких випадках його використовуватимете (щоб зрозуміти, на яку кількість хвилин годинник має бути розрахований).

Наприклад, якщо ставитимете перед дитиною у ванні, щоб показати, як довго треба чистити зуби – це 2—3 хвилини. Якщо прибрати іграшки – 5—10 хвилин. Якщо почекати, коли ж буде обід, або вдягтися на прогулянку – 15 хвилин. Можливо, ви знайдете 3 в одному з різнокольоровим піском, а може, купите лише один – це ваш вибір. Керуйтеся сімейною потребою.

5. Будильник і таймер

Добре, коли малюк вже знає цифри, щоб, поглядаючи на кількість часу, що залишився, прискорюватися або розуміти, що встигає виконати доручену справу. Ви можете ознайомити дитину з обома варіантами, адже ефект від них приблизно однаковий. Але постежте за малюком. Чи нервує він, коли бачить, що часу на таймері дедалі менше? Можливо, йому краще користуватися будильником? Знайдіть те, з чим вашій дитині комфортно.

Дуже зручно використовувати таймер і будильник, щоб забрати дитину звідкілясь, де вона загралася і не хоче йти. Наприклад, у гостях, на майданчику, в садку (і таке трапляється). У будь-якому разі не забирайте дитину силоміць, а делікатно повідомте, що вам час іти, що ви маєте 5/10/15 хвилин, і разом поставте таймер або заведіть будильник на узгоджений час.

Ці пристосування можна також використовувати під час перегляду мультфільмів. Узагалі для малюків краще відразу підбирати короткий мультфільм на 5—15 хвилин. Якщо це мультсеріал, ви можете контролювати час кількістю мультфільмів. Наприклад, дозволяти переглянути тільки один-два. А якщо дитина старшого віку і ви вирішили показати їй повнометражний мультфільм, проте у вас є домовленість дивитися всього 30 хвилин на день, то разом поставте таймер або будильник, який відлічить потрібну кількість часу.

Чудова вправа для того, щоб дитина відчула кількість часу, наприклад хвилину/60 секунд: поставити будильник або таймер і мовчати. Спостерігаємо за тим, як збільшується/зменшується кількість секунд до дзвінка, і мовчимо. Дітям іноді здається, що це дуже довго.

І не забувайте про те, що дитина – це дитина, їй належить грати. Використайте це у своїх завданнях. Прибирайте разом на час: хто швидше складе свою половину іграшок/свої шкарпетки або речі тощо. Користуйтесь таймером і будильником у своєму житті, щоб дитина бачила це.

Наприклад, флаймами використовують 15-хвилинний таймер для щоденного прибирання в зоні, і дитина бачить його застосування. Будильники можна ставити собі як нагадування: наприклад, треба піти погуляти з малюком об 11-й, піти з прогулянки додому о 12-й годині 30 хвилин тощо. Користуйтеся інструментами разом з дитиною, і вона швидше почне розуміти, для чого вони призначені.

6. Календар погоди

З розділу про малюків 1,5—3 років ви дізналися, що базова основа тайм-менеджменту – це поняття плину часу, зміни дня/ночі/пір року тощо. Для дітей старшого віку можна змайструвати календар погоди. Візьміть звичайний аркуш паперу формату А3 і разом розкресліть його: ліва колонка – назви місяців (можна також виділити різним кольором сезони), угорі – цифри від 1 до 31.

Повісьте календар на рівні очей дитини на видному місці і введіть роботу з ним у свій вечірній ритуал. Перед сном позначайте, яка погода була – сонячна чи дощовита/снігова, був ясний чи похмурий день?

За декілька днів дитина нічого не помітить – так само, як часто ми, дорослі, біжимо у своїх справах і не помічаємо нічого навкруги. Проте в кінці місяця ви разом зможете проаналізувати, яка погода переважала і чому. Заповнюючи календар погоди цілий рік, дитина побачить, що взимку більше снігу, восени – дощу, а влітку – сонця.

7. Для пригадування та уявляння

Автор блогу «Бути вітром» Світлана Некрасова пише у своїй статті про те, що, прочитавши з дочкою книгу «Про Їжачка і Кролика» (автори Пол Стюарт і Кріс Рудделл), запозичила звідти ідею промовляння прожитого дня і уявного планування наступного.

Ми з малюками теж так робимо, а можливо, і ви інтуїтивно пробували поговорити зі своєю дитиною про її справи. Проте багато батьків стикаються з тим, що на запитання «Як справи?» (до речі, таке запитання не передбачає тривалої і захопливої розповіді) дитина відповідає «Нормально», і дізнатися більше не виходить.