Читать книгу Націоналізм як основа збереження та розвитку націй - Анатолій Резнік - Страница 4

Актуальність дослідження. Сучасна цивілізація перебуває на етапі кардинальних змін та вибору нових шляхів розвитку людського суспільства, на межі трансформацій державного устрою, повсюдного науково-аналітичного та технологічно-інформаційного охоплення всіх суспільних процесів без виключення, кризи національної ідентичності та дезорієнтації національної держави під впливом процесів глобалізації. Серед безлічі криз, які супроводжують людство, виникає реальна небезпека загрози антропогенної катастрофи, зумовленої поглибленням інтеграційних процесів, які можуть суперечити природним основам розвитку живої матерії. Відтак в даному дослідженні здійснюється спроба шляхом поєднання наукових знань біології та генетики з іншими науками, зокрема, філософією, антропологією, історією, які закладають теоретичні основи для обґрунтування світоглядних та ідеологічних орієнтирів розвитку людства, запропонувати альтернативні підходи до усвідомлення прямих та побічних наслідків сучасних тенденцій та перспектив існування цивілізації.

Слід пам’ятати, що людина є істотою біосоціальною. Якщо міжпопуляційне змішування методом гібридизації може призводити до небезпек виродження та деградації людини, то, відповідно, наукові гіпотези, що містять подібні застереження, мають бути глибоко вивчені та обов’язково враховані при теоретичному обґрунтуванні нових напрямків розвитку людського суспільства, що й зумовлює потребу в міждисциплінарному аналізі, із залученням в тому числі тих теорій та концепцій, які вже є фундаментальною частиною сучасних наукових парадигм, і є актуальними в даний історичний період розвитку людства.

Принциповою методологічною позицією даної наукової роботи, зумовленою логікою та методологією наукового пізнання, є використання у даному дослідженні доказової бази різних наукових дисциплін. Адже поява нових наукових доказів, підтверджених експериментально прикладними методами, щодо небезпек спричинення гібридизацією рослинного і тваринного світу виродження та деградації цих організмів, стосується всього живого в природі, і в тому числі людини як його невіддільної частини. Відтак ігнорування цих наукових доказів та неврахування їх при подальшому теоретичному осмисленні та моделюванні стратегій розвитку людства, прогностичних настанов у його світоглядних та ідеологічних орієнтирах може призвести до конфлікту і суперечностей між різними науковими напрямками дослідження людини (в сфері природничих, соціальних та гуманітарних наук). В ході аналізу зазначених проблем у надзвичайно важливому для усіх епох і історичних періодів питанні – природи націй, людських популяцій та їх різновидів, постає також потреба у окресленні перспектив та визначенні шляхів подальшого розвитку людства, що відповідатимуть його органічним основам, та відповідно в уточненні понять «нація», «націоналізм», «національна держава».

Актуалізація даної проблематики дозволяє поставити питання про відповідальність, об’єктивність та незаангажованість наукових досліджень, а також про спроможність науки не піддаватись ідеологічним впливам глобальних імперських інститутів, а відкрито та обґрунтовано розглянути наукові результати останніх досліджень та надати вичерпну експертну оцінку щодо перспектив найближчого майбутнього людства за умов збереження інтеграційних процесів у світовій глобальній політиці. Не менш актуальною є потреба у дослідженні міри відповідності потребам націй світу сучасних державних утворень, які сформовані не за національним, а територіальним, релігійним та іншими принципами, зокрема, наявності в них структурних та світоглядних компонентів, спрямованих на захист та утвердження інтересів націй.

Стан наукової розробки проблеми. В дослідженні опрацьовано широкий масив наукових робіт з політичної філософії, політичної та культурної антропології, біології та генетики, міжнародних відносин, етнополітології, культурології, історії тощо. Теоретичні основи розуміння природи націй та націоналізму закладені в працях Ж.-Ж. Руссо, Г. Гегеля, М. Вебера, Е. Карра, К. Каутського, Д. Бітема, Ж. Ренана, О. Бауера, Е. Гобсбаума, Ф. Майнеке, М. Тиводара, К. Гейза, Е. Сміта, Г. Касьянова та ін.. Різноманітні аспекти націоналізму та розвитку національної держави розглянуто у працях В. Смолія, В. Степанкова, Н. Русина, М. Міхновського, С. Бандери, Ф. Горовського, О. Картунова, Ю. Римаренка, В. Маланчука, С. Рудницького, П. Кононенка та ін.. Проблеми виродження та деградації гібридних форм тваринного і рослинного світу, людських популяцій тощо, знайшли відображення в роботах таких вітчизняних та закордонних біологів і генетиків, як А. Борейко, А. Шинзель, С. Назаренко, Н. Спурр, П. Нерс, І. Лєбєдєв та ін.. Питання фундаментальних основ походження життя, людини, націй, рас відображені в дослідженнях О. Опаріна, Ч. Дарвіна, К. Віллі, Г. Менделя та ін.., але все ж залишається доволі багато питань та невизначеностей щодо розуміння механізму структурування органічної маси у складну генетичну інформацію, а також чинників спричинення у відносно короткий історичний проміжок часу появи нових видів у тваринному і рослинному світі тощо.

Серед критиків зростаючих впливів глобалізаційних процесів слід виокремити З. Баумана, Г. Стендінга, Дж. Стігліца, Т. Кларка, Н. Хомского та ін.. На проблему національно-етнічних умов в державному будівництві звертали наукову увагу Ж. Баландьє, П. Бурдьє, В. Мельник та ін. Особливостям міжнародних відносин, їх гармонізації та долі національного питання присвячені праці О. Івченка, С. Жишка, Ю. Сиротюка та ін.. Проблематику питань існування і появи шовіністичних ідеологій, світоглядів, релігій знаходимо в працях Г. Щокіна, О. Соскіна, Е. Ходоса та ін… Світоглядні орієнтири як базові цінності для розвитку людського суспільства намагалися дослідити М. Вебер, К. Ясперс, Д. Гудінг, Дж. Леннокс, П. Сорокін та ін…

Водночас проблема ролі націоналізму в збереженні національної держави в світлі наукового обґрунтування реальних загроз гібридизації залишається мало дослідженою, що й обумовлює актуальність даної роботи.

Метою дослідження є виявлення явних і прихованих небезпек імперіалізму та обґрунтування необхідності в активізації міждисциплінарних досліджень щодо сутності націй, світоглядних перспектив націоналізму та його ролі у збереженні та розвитку національних держав.

Завдання дослідження:

1) Окреслити основні науково-теоретичні підходи до визначення сутності людських популяцій, націй, їх походження та взаємозв’язку як структурних елементів, що являють собою цілісний організм в системі життя;

2) Виявити причини появи та проаналізувати неоднозначність тенденцій розвитку космополітичного імперського світогляду, зважаючи на маніпулятивні ефекти спотворення наукових результатів, які спричинили необґрунтовані упередження щодо загроз націоналізму як явища і його значення для людства;

3) Повернути в науковий дискурс проблему небезпек виродження людських популяцій шляхом гібридизації в аспекті широкого експертного обговорення; Запропонувати дієві механізми для збереження та розвитку усіх націй;

4) Сформулювати основні ідеологічні та світоглядні принципи націоналізму, що ґрунтуються на збереженні пріоритетів національної держави та всебічному розвитку усіх націй світу.

Об'єктом дослідження виступають нації у розмаїтті їх походження, функціонування та розвитку.

Предметом дослідження є природні та соціальні чинники формування націй, відображені в світоглядних та ідеологічних позиціях перспектив людства в напрямку його збереження і розвитку або деградації.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та виконання зазначених завдань було використано наступні методи: аналіз (при визначені причини занепаду націоналізму, денаціоналізації націй, поглиблення процесів глобалізації); синтез (при визначенні поняття «людська популяція», «нація»); систематизація (при переліку основних структур імперіалізму); порівняння (при вивченні різновидів імперіалізму). Для можливості глибшого вивчення даних проблем був застосований міждисциплінарний підхід, поєднуючи наукові досягнення у біологічних та гуманітарних науках, що дозволяє посилити наукову аргументацію висунутих гіпотез.

Теоретичне значення дослідження. Основні положення даної роботи можуть бути враховані при соціально-політичному прогнозуванні, а також при формуванні альтернативних світоглядних пріоритетів розвитку людства, сприяючи руйнуванню панівних у сучасному суспільстві космополітичних стереотипів, які руйнують національну ідентичність, денаціоналізують держави, конгломерують людське суспільство. Запропоновані чіткі ідеологічні основи націоналізму, які відповідають науковим позиціям щодо природного розвитку людства, що має бути враховано при розробках концепцій національної держави. Зроблено безпрецедентний крок міждисциплінарного синтезу наукових здобутків з біології, генетики, антропології, історії з філософськими, що дозволить враховувати у формуванні теорій майбутнього розвитку людства їх відповідність природним закономірностям системи життя.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості оцінити спроможність усіх націй світу на збереження своєї ідентичності в умовах тотального панування космополітичного світогляду та імперської залежності, створивши прецедент такої можливості, запропонувавши виробити чіткі ідеологічні та світоглядні принципи націоналізму. В роботі також висувається оригінальна ідея щодо створення першої світової організаційної структури, яка б забезпечувала захист інтересів націй від світового імперіалізму, створюючи реальні можливості гармонізації стосунків між усіма націями, через утворення націями національних держав на своїх етнічних землях на основі поваги, рівності та взаємопідтримки, багатовекторності, розвиваючи співробітництво у всіх сферах життєдіяльності. На основі цих досліджень, необхідно розробити план заходів у наукових установах по вивченню та дослідженню порушених питань.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження було оприлюднено у матеріалах міжнародної науково-практичної конференції: Резник А. С. К вопросу об эволюции человека / А. С. Резник // Общество и цивилизация в ХХІ веке: тенденции и перспективы развития: сборник статей по материалам международной научно-практической конференции 27—28 февраля 2014 г. Часть 2 / Под Общ. Ред. С. В. Кручинина. – Воронеж: Изд.: «Научно-исследовательские публикации», 2014. – С. 14—16. Результати дослідження були також обговорені на засіданнях філософського клубу кафедри ФІПН (листопад, грудень 2018), V Філософському форумі (листопад 2018).

Структура роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається із вступу, трьох розділів, кожен з яких має три підрозділи, висновків та рекомендацій, списку використаної літератури.