Читать книгу Війна - Андрей Курков - Страница 20

Андрій Курков
Щоденник Майдану та війни[1]
Вступ
14 грудня. Субота

Оглавление

Азаров збожеволів. Він сказав, що ми відмовляємося від зближення з ЄС тому, що Україна не готова до одностатевих шлюбів! Раніше ідіотською антиєвропейською пропагандою займався в Україні тільки кум Путіна Медведчук, але тепер йому на допомогу прийшов увесь український уряд! І це при тому, що Янукович кілька разів відмовлявся призначати Медведчука прем’єр-міністром або віце-прем’єром, чого щоразу під час зустрічей із Януковичем вимагав Путін. Цікаво і сумно.

Сьогодні їздили в «Сільпо» на Борщагівку. Закупили продуктів собі і мамі-Раї з татом-Юрою. Заїхали до них. Мама переживала, що нічим нас годувати. Пили чай із тортиком. Хлопчаки гралися з кішкою Мурочкою. Вона, відповідно до свого літнього віку, була лінива і повільна. Зрештою пішла від Тео і Антона та влаштувалася під гарячою батареєю. До старості не тільки люди відчувають зайвий холод навіть у нормальну погоду, а й кішки!

Як завжди, мама скаржилася на батька. Він знову поламав навушники, в яких дивиться ночами телевізор. Дивився о третій годині ночі на повну гучність. Розбудив її, вона прийшла у вітальню, влаштувала йому скандал. Боялася, що він розбудить телевізором сусідів знизу. Брат пообіцяв приїхати і полагодити навушники. Нічого нового. Здається, ці навушники з проводом завдовжки три метри ламаються вже не вперше. Хоча після сьогоднішньої розмови з батьком мені здалося, що він став чути краще. Його глухота іноді дуже вибіркова: він не чує те, що він не хоче чути, як він раніше не хотів чути наші з братом запитання щодо його комуністичних переконань.

Провели у мами-Раї і тата-Юри годинки півтори та повернулися додому. Намагався повернутися до написання «литовського роману». Просидів понад годину перед комп’ютером і нічого не написав. У голові тяжкість, і думки через неї робляться неповороткими, як черепахи.

Увечері спустився на Майдан. Там, після виступів політиків, на сцені грав «Океан Ельзи». Людей було море, на Майдан вийти не вдалося. Прогулявся до «Купідона», заглянув усередину, але нікого зі знайомих не побачив і вирушив до видавця Петі Хазіна на Терещенківську. Посиділи з півгодини, випили по кілька чарок домашньої наливки з журавлини і розійшлися.

Війна

Подняться наверх