Читать книгу Війна - Андрей Курков - Страница 4
Андрій Курков
Щоденник Майдану та війни[1]
Вступ
25 листопада
ОглавлениеВільнюс. 1: 40 ночі. Дощ. Таксист сказав, що за прогнозами до 3-ї має випасти сніг. Європейські дипломати питали за північ: «Так що робити з вашою Україною?» Я відповідав: «З моєю? Беріть собі. Разом зі мною і з іншими жителями». В України вже були нові господарі. Головне, щоб нові правила були зрозумілими і легкими до виконання. Це те, чого хочуть усі. І щоб правила ці, кожне з них, вкладалося в один рядок, в одне просте речення. Ну, як заповіді: не убий, не вкради і т. ін. Тоді хтось сплесне долонями і скаже: «Ой, як все просто! Як легко жити цивілізовано!» І про всяк випадок запитає: «А чи буде дільничний міліціонер теж жити за цими правилами?»
Якщо правила приймуть усі, то і бідному дільничному доведеться. Якщо правила не приймуть, то у дільничного залишиться «право» брати для своїх дітей із кіоску дрібного підприємця морозиво без оплати. І тоді діти дрібного підприємця будуть рости, ненавидячи дітей «дрібного», точніше, дріб’язкового дільничного.
Добраніч усім дільничним, підприємцям і просто учасникам життя.
Учора, у неділю, відбулася наймасовіша на нинішній день маніфестація на Майдані. Хода прихильників євроінтеграції почалась опівдні від пам’ятника Тарасу Шевченку і завершилася на Європейській площі. Міліція нарахувала 20 тисяч мітингувальників, у Росії в новинах повідомили про «кілька тисяч», а опозиція заявила, що на Майдані проти уряду і президента зібралися понад 100 тисяч. Промовці на мітингу закликали до імпічменту президента і до зміни уряду. Після двох годин виступів хтось із промовців запропонував перейти від слів до справ і вирушити пікетувати Кабінет міністрів. Дорогою протестувальники розділилися на три групи. Найбагатолюдніша вирушила до будівлі Кабінету міністрів, а дві інші – до парламенту й Адміністрації Президента. Біля Кабміну відразу почався бій з «тітушками», які разом із «Беркутом» оточили будівлю Кабміну для оборони. Бойовим авангардом протестуючих стали члени партії «Свобода» і радикально налаштована молодь, яка, обламавши шлагбаум, почала пробивати ним «дірки» в лінії оборони. У хід пішли палиці, флагштоки. «Беркут» почав кидати шумові гранати. Націоналісти зі «Свободи» раз у раз вигукували націоналістичні гасла, які не мають нічого спільного з причиною цих протестів. Колишній міністр внутрішніх справ при президенті Вікторі Ющенку Юрій Луценко намагався зупинити побоїще. Закликав повернутися на Майдан, а до Кабміну знову прийти наступного дня. Зрештою, «Свобода» погодилась повернутися на Єропейську площу, де члени цієї партії зайнялись установкою наметів протестного містечка.
Партія регіонів теж не спить. За ніч із суботи на неділю на Михайлівській площі вони поставили сцену для мітингу і ряд біотуалетів. Значить, збираються перетворити Михайлівську площу на базу своїх прихильників.
У ніч на неділю студенти встановили десять наметів у центрі Львова. Над наметами підняли прапори Європейського Союзу. У Черкасах міліція не дала встановити намети. На багатьох центральних площах українських міст чергує міліція. Один із опозиційних політиків закликав протестувальників не розходитися до 29 листопада – до закінчення роботи Вільнюського саміту ЄС.
Через протести непомітно промайнув День пам’яті жертв Голодомору. Несподівано згадав про Голодомор губернатор Донецька Шишацький. У своєму короткому виступі він визнав, що голод був штучно організований, оскільки в цей же час на територіях України, що входили в 1932–33 роках до складу Румунії та Польщі, голоду не було. Цікаво, чи покарає його тепер рідна Партія регіонів, яка заперечує провину Сталіна й Комуністичної партії СРСР за голод, який зменшив населення України на 3–5 мільйонів осіб?!