Читать книгу Війна - Андрей Курков - Страница 88

Учора, в неділю ввечері, Крим залишився без електрики. Погасли вікна будинків у Ялті, Джанкої, Алушті та інших кримських містах і селах. Керівництво Криму відразу оголосило, що це диверсія з боку України. Пізніше кримські політики звинуватили Україну в обмеженні поставок електроенергії та пообіцяли, що Росія за це помститься. А ще пізніше енергетична компанія «Крименерго», що відповідає за постачання електрики до Криму, попросила вибачення за аварію на ЛЕП – лінії високовольтних передач – і пообіцяла, що аварію буде усунуто до ранку понеділка. Уранці в понеділок, після вечора в темряві та при свічках, жителів Криму підбадьорили новиною: з 24 березня на території Криму вводиться російський рубль. Кілька контейнерів із рублями вже в Криму, і зовсім скоро «рублеві потоки» поллються в кишені простих кримчан. Щоправда, українську валюту – гривні – поки що не заборонили. Навпаки, повідомили, що вона теж буде «ходити» в Криму аж до початку 2016 року! Тобто кримчанам доведеться згадати математику, бо ціни на товари й послуги вивішуватимуться в двох валютах одночасно. Але з цього понеділка всі зарплати бюджетникам виплачуватимуться тільки в рублях, і податки тепер у бізнесменів будуть збиратися в рублях, що створить чимало незвичайних проблем. Утім, кримські бізнесмени наразі у великій розгубленості. Хтось закриває фірми та магазини тому, що отримував товари з України або відправляв свої товари на материкову частину України. Хтось вимагає від російського уряду скасування оподаткування для кримського бізнесу. А представники російської влади, котрим президент Путін дав указівку організувати територіальні органи управління Росії на території півострова, пояснюють, що для продовження своєї діяльності кримські бізнесмени тепер зобов’язані зареєструватися за російськими законами і тільки після цього можуть знову почати працювати. Представники кримської влади продовжують свою пропагандистську роботу. Вони вже підтримали бойовий дух проросійських пенсіонерів заявою про те, що російські пенсії будуть у чотири рази більші за українські. Пенсіонери вірять і чекають. Багато з них заявляють, що готові отримувати зразу дві пенсії: російську та українську. Однак українські пенсії за березень ніхто в Криму ще не отримав. І український уряд тут не винний. Кримська влада заблокувала українські казначейські банківські рахунки, на які мали надійти бюджетні гроші з Києва. Тепер ніякі державні платежі з Києва до Криму не доходять. Але в російських теленовинах ви не побачите стурбованих цим кримчан. Навпаки, російські телеканали продовжують показувати жителів півострова, радісних і задоволених своїм поверненням під крила Росії. Днями кримська бабуся в телеінтерв’ю захоплено заявила: «Нам тепер із Росії відпочиваючих будуть ещелонами слати!» Гадаю, що улюбленою піснею кримчан, які думають так, як ця бабуся, має стати «Back to the USSR!» Ещелонами, тобто товарними вагонами, в сталінські часи везли ув’язнених до ГУЛАГу. Те, що бабуся думає, що Путін накаже вантажити росіян у вагони і насильно відправляти на відпочинок до Криму, зайвий раз показує спосіб мислення багатьох літніх російськомовних жителів Криму. У Криму, незважаючи на культ царської Росії, пам’ять про СРСР і досі жива і комуністи досі мають великий вплив. Більшу частину голосів за комуністичну партію в парламентських виборах в Україні завжди давав саме Крим. Тепер, коли кримські комуністи увіллються в комуністичну партію Росії, в української комуністичної партії майбутнього немає. Чи є майбутнє у майбутнього курортного сезону в Криму, адже туристична індустрія – це головна «годувальниця» півострова, теж велике питання. Поки ж російські агентства з продажу авіаквитків заявляють, що попит на квитки на Сімферополь упав на 50 % у порівнянні з минулим роком.

Але майбутнє «кримських бабусь» – це ще не майбутнє самого Криму. Представники російської влади дали жителям Криму один місяць, аби вони вирішили: громадянами якої країни вони хочуть стати. Запис на громадянство Росії почався вже давно. Тим, хто залишиться громадянами України, кримська влада обіцяє силу-силенну проблем. Вже заявлено, що просто так проживати з українським паспортом на території Криму буде неможливо. Охочих залишитися громадянами України змусять або виїхати, або оформляти «свідоцтво на тимчасове проживання» в Росії за російськими законами. Російське законодавство дозволяє подвійне громадянство, українське – не дозволяє. Багато російськомовних громадяни Криму хочуть отримати російські паспорти, але при цьому не збираються відмовлятися від українського громадянства. Це не тільки ті, хто хоче отримувати відразу по дві пенсії: і від України, і від Росії. У число таких громадян входять кримчани, у яких в Україні живуть родичі або які хочуть продовжувати займатися бізнесом, пов’язаним із материковою Україною. Вони розуміють, що тепер в Україні ставлення до Росії не буде особливо дружнім. Тому хочуть залишити український паспорт – в’їжджати в материкову Україну легше буде за українським паспортом, а російський позбавить від усіх можливих проблем в окупованому Криму.

А в Києві наприкінці минулого тижня в першому читанні парламент ухвалив закон «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», в якому регламентуються відносини України та Криму. За цим законом за несанкціоновану, тобто не схвалену українською владою, поїздку до Криму громадянин України може отримати від трьох до п’яти років тюремного ув’язнення, а за співпрацю з кримською владою можна сісти у в’язницю на термін до 15 років. Від цього законопроекту тхне «холодною війною» радянського зразка. Мені цікаво, хто даватиме дозволи на «санкціоновану» поїздку до Криму? Прем’єр-міністр? Міністр внутрішніх справ? Одна справа, якщо я зможу отримати дозвіл по інтернету, так само як, наприклад, я можу отримати по інтернету візу для відвідування Сингапуру, й інша справа, якщо мені треба збирати документи і стояти в черзі до якого-небудь кабінету, після чого, як за радянських часів, чекати три місяці рішення спеціальної комісії. Сюрреалізм, що відбувається в Криму, породжує сюрреалізм у Києві та по всій Україні.

Щоправда, «санкціоновані» поїздки до Криму вже відбуваються. Днями представники української влади відправили до Криму три тисячі закордонних паспортів для жителів Криму. Ці закордонні паспорти було оформлено в Дніпропетровську, а потім кур’єром, явно без інформування нової російської кримської влади, доставлено на острів і передано тим жителям Криму, які хотіли оформити українські паспорти для поїздок за кордон. Ця історія вже «тягне» на сюжет пригодницького шпигунського роману. Таким же чином днями до Криму привезли гроші в сумі 80 тисяч гривень сім’ям двох загиблих громадян України – військового Сергія Корякіна, етнічного росіянина, вбитого при штурмі проросійськими добровольцями та російськими військовими української військової частини біля Сімферополя, і Решата Ахметова, кримського татарина і активіста Євромайдану, викраденого і вбитого тими ж проросійськими добровольцями. У Криму починається нове життя, яке може дати масу матеріалу для авторів наступних кінофільмів про Джеймса Бонда.

У Києві життя увійшло в більш-менш нормальне русло. Крім прогнозу погоди, кияни щоранку уважно стежать за повідомленнями про курс долара та євро. Незважаючи на обіцянки відкрити європейські ринки для українських товарів, курс української валюти падає. Поки що падіння це не можна назвати катастрофічним, але сама тенденція не тішить. Мітинги проросійських сил на південному сході України тривають, але на них приходить набагато менше людей. Кілька великих операцій Служби безпеки України, в результаті яких на українській території було заарештовано, зокрема, й співробітників російських спецслужб зі зброєю та грошима для сепаратистів, заспокоїли жителів Західної і Центральної України, які висловлювали сумнів щодо бажання СБУ та міліції по-справжньому захищати державність України в російськомовних регіонах. Члени груп «Правого сектора» та «Народної самооборони», які брали участь в Євромайдані, продовжують записуватися в Національну гвардію, яка вже допомагає українським прикордонникам охороняти державні кордони на сході та півночі країни. Тому потік контрабанди через російсько-український кордон зменшився в десять разів, а на деяких ділянках кордону з Росією взагалі припинився. Багато місцевих жителів прикордонних сіл цьому зовсім не раді, адже вони вже два десятки років заробляли на контрабанді. Та схоже, що кордон уже ніколи не буде «прозорим». Усе більше українських політиків говорять про необхідність введення візового режиму з Росією. Якщо Європа протягом найближчих двох років дійсно оголосить про скасування віз для українців, візовий режим із Росією стане реальністю. Жителям Східної України, які звикли їздити в Росію на заробітки, це, звичайно, не сподобається. Але повернення до колишньої «політики добросусідства» вже не буде. Це зрозуміло. Особисто мене можливе введення візового режиму з Росією не лякає. Мене лякає можлива російська інтервенція на сході та півдні країни. Дуже не хочеться думати про можливу війну, але ще не було дня, щоб це не спадало на думку. Навіть те, що почалася весна, сонце підігріло землю і розпустилися раптово квіти, не відволікає мене від політики. А відволіктися хочеться дуже сильно. І не тільки мені.