Читать книгу Війна - Андрей Курков - Страница 93

Прилетів до Лондона. Вчора в селі Ліза посадила цибулю, але залишилося ще дуже багато непосадженого. Саме перебування – практично тиждень для хлопчиків і 4 дні для мене і Лізи – в селі було святом роботи й агровідпочинку. З радістю б залишився там і довше: якраз оживає природа, птахи вранці співають, півні співають, не припиняють радіти сонцю своїм кукуріканням, навіть о 10-й ранку. Але до 4-ї години дня були вже вдома в Києві. Увечері вирушили пішки на Поділ до Еріка Тосатті, де куштували шампанське з гранатовим соком, коньяком «Коктебель» і листочками кінзи – винайдений гостинним господарем коктейль «Вільний Крим». Щоправда, для коктейлю треба використовувати кримське шампанське, але його не було. Обійшлися французьким. Були там із Сергієм і Аллою Маслобойщиковими, кінодокументалістом Світланою Зінов’євою. Три години згадували Майдан, випадки, події й т. ін. Повернулися додому на таксі за північ. О 7-й ранку їхав на таксі до аеропорту. Таксист по дорозі лаяв Тимошенко і хвалив Порошенка, говорив про справедливість. Він згадував, як у ніч розстрілів – з 18 на 19 лютого – йому дали кілька замовлень, і він возив явно кримінальну, не київську молодь по найдорожчих ресторанах і клубах.