Читать книгу Polus Coeli, або Ялгобра Рутеніка. Украинский оригинал - Артемий Ладознь - Страница 6

Наступна сцена дещо нагадувала чи то високий суд гісторії над митцем, а чи не менш преложений комітет із спадщини та доробку винуватцевого. Та в кожному разі, зібрання безсмертних, уособлене тріумвіратом Інтранзиґєнта-Райхлоса-Трилоба та кількома гостями – легатами Клюбу, було покликано винести вирок тому, хто був або вимушеним біженцем, або ренегатом одразу двох конкуруючих ідентичностей, або жертвою злиття-збігу обох ролей.

Першими взяли слово гості, обмежившись зачитуванням чи рясним цитуванням без умовиводів (гаразд: «виснувань»), так наче почувши важкий дух суперечки, що ось-ось мав накинутись на них у вигляді мішанини осуду та захоплення. Захоплення цінностями Клубу та осуду за їх наслідки, що зрештою зробили з носія кількох дискурсів удавано-змушеного зрадника одного з них (відтоді – панівного) у сенсі незречення інших, а отже – жертвою, що нібито має завдячувати собі своїми ж поневіряннями.