Читать книгу Вибрані вірші - Ципріан Норвід - Страница 3

AERUMNARUM PLENUS[2]

Оглавление

Чом я впадаю в настрої засмутні,

Чи я співати б мав – чи світ і час?..

Ох, я ж бо знаю стрій тієї лютні,

В котру заплівся духом кожен з нас.

І знаю, кожна радість має друга

Скорботного, і знаю, що кляну

Й благословляю разом, що прислуга

Є в кожного, хто став на твердь земну.

Чом я сумую? – бо не рад смутити,

Нести перед собою тінь брехні,

Щоб те сховати, що не сміє жити,

Що неможливо витяти на пні.

Сумую, бо не відаю, чи буде

Навіки людськості брудний потік

Комедією зла, чи завжди люди

Казатимуть, сплючи: «Такий наш вік!»

Сумую, аж до кості, аж до серця,

Відлюднюється все буття моє,

І я не знаю, чи в акорд вкладеться

Те, що в мені ще людськістю жиє…

Не знаю, чи не відати я зможу,

Вибрані вірші

Подняться наверх