Оглавление
Дэниел Гилберт. Спотикаючись об щастя. Позитивна психологія
Подяка
Передмова
Частина I. Погляд у майбутнє
Розділ 1. Подорож у будь-куди
Радість наступності
Мавпа, що дивилася в майбутнє
Мінливість долі
Погляд у майбутнє та емоції
Погляд у майбутнє і контроль
Уперед
Частина II. Суб’єктивність
Розділ 2. Погляд ізсередини
Танці про архітектуру
Почуття щастя
Причини почуття щастя
Привід для щастя
Новий крикун
Пам’ять про відмінності
Сприйняття відмінностей
Розмови про щастя
Стиснута мова
Досвід виходу за межі
Далі
Розділ 3. Погляд ззовні всередину
Приголомшені та збентежені
Зручне оніміння
Теплий щастемір
Правильність вимірів
Частота вимірів
Далі
Частина III. Реалізм
Розділ 4. Сліпа зона мисленнєвого ока
Маленька велика голова
Заповнення пам’яті
Наповнення сприйняття
М’ясний рулет Оза
Відкриття ідеалізму
Втеча від реалізму
Плутанина з завтраденням
Уперед
Розділ 5. Мовчання собаки
Не моряки
Відсутність у сьогоденні
Відсутність у майбутньому
На обрії подій
Далі
Частина IV. Презентизм
Розділ 6. Майбутнє сьогодні
Більше того самого
Презентизм у минулому
Презентизм у майбутньому
Обережне передчуття
Сила передчуття
Межі передчуття
Далі
Розділ 7. Бомби вповільненої дії
Просторове мислення
Починаємо зараз
Майже нічого
Порівняння з минулим
Порівняння з можливим
Порівняння і презентизм
Далі
Частина V. Раціоналізація
Розділ 8. Приоздоблений рай
Не набридайте людям
Усування неоднозначності об’єктів
Досвід усування неоднозначності
Припасування фактів
Знаходження фактів
Заперечення фактів
Далі
Розділ 9. Імунітет до реальності
Дивимося вперед, аби побачити, що позаду
Маленькі пускачі
Потужність пускачів
Обов’язковий пускач
Пояснення
Далі
Частина VI. Виправність
Розділ 10. Як спарився на молоці…
Зовсім невчасно
Усе гаразд
Ми такими не були
Далі
Розділ 11. Репортаж наживо з завтрашнього дня
Суперреплікатори
Міф про відбитки пальців
Пошуки рішення
Відмова від рішення
Далі
Післямова
Про автора
Отрывок из книги
У цьому розділі автор зазвичай заявляє, що ніхто не пише книжки самостійно, і перераховує всіх, хто нібито писав книжку за нього. Либонь, добре мати таких друзів. Але, на жаль, цю книжку я сам написав за них, і тому дозвольте мені просто подякувати тим, чий хист дозволив мені написати все самостійно.
Насамперед я вдячний нинішнім і колишнім науковцям, які провели чимало описаних тут досліджень і дозволили мені скористатися результатами. Це Стівен Бламберг, Раян Браун, Дейвід Сентербар, Ерін Драйвер-Лінн, Ліз Данн, Джейн Еберт, Майк Джил, Серіт Голуб, Карим Кассам, Деббі Кермер, Метт Лібермен, Джей Меєс, Кейрі Морведж, Крістіан Мірсет, Бекка Норвік, Кевін Окснер, Ліз Пайнел, Джейн Райзен, Тодд Роджерс, Бен Шиной, Талія Вітли. І як це мені пощастило працювати з усіма вами?
.....
Наприкінці 1960-х років гарвардський викладач психології почав приймати ЛСД, відмовився від посади (не без заохочення адміністрації), подався до Індії, познайомився з гуру[35] і, повернувшись, написав популярну книжку «Бути тут і зараз», основна думка якої міститься в її назві[36]. Колишній викладач запевняв, що, аби знайти ключ до щастя, досконалості й просвітлення, слід припинити так багато думати про майбутнє.
Невже для того, щоб навчитися не думати про майбутнє, варто було їхати до Індії й витрачати там час, гроші та мозкові клітини? Бо кожний, хто намагався навчитися медитації, знає, що не думати про майбутнє – завдання набагато складніше, ніж викладати психологію. Щоб не думати про майбутнє, слід переконати лобову частку не робити те, для чого вона існує, а вона, як наше серце, якому раптом наказали б не битися, цьому опирається. На відміну від N. N., більшість із нас не докладає зусиль, щоб мислити про майбутнє, бо ментальне[37] моделювання майбутнього в нашій свідомості триває постійно і довільно, залучаючи всі закутки нашого розуму. Коли людей просять повідомляти, скільки вони думають про минуле, сьогодення й майбутнє, вони відповідають, що найчастіше міркують про майбутнє[38]. Коли дослідники підраховують події в плині свідомості пересічної людини, виявляється, що близько 12 % повсякденних думок – про майбутнє[39]. Тобто на кожні вісім годин мислення припадає одна година думання про те, що ще має статися. Якби ви одну годину з восьми жили в моєму штаті, мали б платити податки, адже кожен із нас цілком реально частково мешкає в майбутньому.
.....
