Читать книгу За межами Марса та Венери. Магія стосунків у бурхливому сьогоденні - Джон Грей - Страница 6

Однією з головних переваг відносин споріднених душ є їхня здатність пробудити та підтримати природний розвиток і реалізацію нашого унікального Я.

Відносини споріднених душ підтримують природний розвиток і реалізацію нашого унікального Я.

Звільняючись від традиційних чоловічих і жіночих ролей, ми раптом отримуємо доступ до тих частин своєї особистості, які раніше пригнічували або приховували. Замість того, щоб обмежуватись проявом рис, які пов’язані з їхніми традиційними ролями, чоловіки тепер мають більший доступ до своєї жіночої сторони, а жінки – до чоловічої.

Сучасному чоловікові більше не треба притлумлювати свою жіночу сторону, щоб вважатися «справжнім чоловіком», а жінка більше не мусить приховувати свою чоловічу сторону, аби її сприймали як «справжню жінку». Внаслідок цього ми отримуємо доступ до нашого справжнього, унікального Я – унікального поєднання чоловічих і жіночих рис.

Чоловікові більше не треба притлумлювати свою жіночу сторону, щоб вважатися «справжнім чоловіком». Жінка більше не мусить приховувати свої чоловічі грані, щоб вважатися «справжньою жінкою».

Прояв нашої пригніченої чоловічої або жіночої сторони вивільняє величезну енергію. Вираження самого лише присмаку нашого автентичного Я відчутно посилює нашу активність, енергію і пристрасть до любові та життя.

У жінці це наближення до себе пробуджує її чоловіче відчуття місії, що гармоніює з жіночим відчуттям мети. Маскулінна місія жінки – досягти змін через вираження своїх унікальних талантів, а її фемінне відчуття мети, зрештою, – кохати і бути коханою. Хоча любов завжди є пріоритетом у її житті, жінка хоче досягати змін, виражаючи її. Прагнучи бути більш люблячою вдома, жінка приносить цю любов і на своє робоче місце, намагаючись проявляти себе з кращого боку і відкривати найпривабливіші риси в інших.

Доступ до унікального Я жінки пробуджує її чоловіче відчуття місії.

Доступ до унікального Я чоловіка повніше розкриває його жіноче відчуття любові та відданості. Для чоловіка зараз є цілком нормальним зізнатися, що він «закоханий». Зміцнення любові в серці додає його місії сенсу, а його мета виходить за межі власних потреб і поширюється на потреби інших.

Доступ до унікального Я чоловіка відкривається через його жіноче відчуття любові й відданості.

Навіть у роки мого дитинства «справжні чоловіки» не визнавали відкрито своєї потреби в любові, як і емоцій, що робили їх уразливими. Це були чоловіки дії, жорсткі, здатні без скарг долати труднощі й небезпеки. Це притлумлення вразливості знайшло відображення в героях вестернів 50-х років, які, врятувавши жінку, їхали на захід сонця… в гордій самотності.

Але 60-ті принесли великі зміни в гендерних ролях. Тоді як жінки створювали групи підтримки, щоб розвивати і виражати свою незалежність та силу, чоловіки почали відрощувати волосся, вдягати рожеві сорочки і влаштовувати антивоєнні демонстрації. Їхнім девізом було: «Займайтеся коханням, а не війною».

Силу цього масового пробудження найвиразніше засвідчила оргазмічна реакція молодих жінок, які знемагали від крику на концертах «Бітлз» та інших рок-гуртів шістдесятих.

У недільний вечір 9 лютого 1964 року дівчата-підлітки в Америці вперше почули про «Бітлз» на історичному Шоу Еда Саллівана, і їхня драматична реакція вразила всіх. Четверо довговолосих юнаків-музикантів на сцені співали в такт, вільно виражаючи свою невинну й неприховану любов і відданість жінкам. Слова їхнього найбільш пам’ятного хіта «Я хочу тримати тебе за руку» (I want to hold your hand) говорять самі за себе.

Масове пробудження виразно засвідчила оргазмічна реакція молодих жінок, які знемагали від крику, слухаючи «Бітлз».

«Бітлз» вдалося розповісти про чоловічу любов у такий спосіб, до якого раніше рідко хто вдавався. Моя дружина Бонні пригадує, що теж несподівано для себе заплакала під час виступу «бітлів».

Бонні сказала: «Нарешті хтось промовляв до мене».

«Бітлз» співали серцем, і їхній спів знаходив відгук у душах мільйонів молодих жінок. Ці четверо талановитих юнаків встановлювали зв’язок зі своєю романтичною, жіночою стороною, і у жінок з’являлася нова можливість відкриватися і проявляти своє справжнє Я, а отже, більша свобода виражати свою чоловічу сторону. Ця зростаюча хвиля незалежних жінок у шістдесятих і сімдесятих звільнила чоловіків від споконвічної традиційної необхідності бути єдиними годувальниками. Так само зростання кількості люблячих і романтичних чоловіків, що відображено в музиці «Бітлз» та інших рок-гуртів шістдесятих, дало поколінню молодих жінок можливість звільнитися від традиційних стереотипів.

Таким чином, музика «Бітлз» вивільнила – особливо в жінок – раніше не бачену вибухову енергію. Бітломанія і була за своїм змістом драматичним вивільненням цієї енергії. У цей час я також відчув приплив нової енергії. Це було пробудження.

Пам’ятаю, як у чотирнадцять я відвідав концерт «Бітлз». Перед концертом я заприсягся не вставати і не волати, але щойно «бітли» вийшли на сцену, я встав і закричав, як і всі інші. Вочевидь, у мені й моєму поколінні було вивільнене щось нове.

Зміни, які почались у 60-х роках, продовжують поширюватись і в наші дні. Завдяки зростанню рівноправ’я статей і прийняттю суспільством ширшого спектра правил і моделей поведінки люди в наш час мають більшу свободу бути собою, ніж будь-коли досі.

Вільне вираження нашого унікального Я

У доісторичні часи чоловіки і жінки мали однакову взаємну повагу до відмінних, але взаємодоповнюючих ролей одне одного. Жінка цінувала готовність чоловіка загинути в бою, захищаючи свою сім’ю, і терпіти дискомфорт і труднощі під час полювання та покладалася на неї. У свою чергу чоловік покладався на готовність жінки з любов’ю дбати про задоволення фізичних потреб його дітей та його власних і цінував це.

Упродовж більшої частини історії наші відокремлені ролі здавалися менш обтяжливими, тому що відповідали нашим найважливішим потребам у виживанні та безпеці. Але з плином часу потреба у відокремлених ролях зменшувалась, і відносини супутніх ролей стали надто обтяжливими. І чоловіки, і жінки відчували дедалі більше бажання виражати всі аспекти своєї особистості без обмежень, як індивідуально, так і у відносинах. Ця нова вимога сформувала і визначила нашу нову потребу у відносинах споріднених душ.

У давнину наші відокремлені ролі здавалися менш обтяжливими, позаяк вони відповідали нашим найважливішим потребам – у виживанні та безпеці.

Ця трансформація (яка триває й дотепер) від супутніх ролей до споріднених душ є безпрецедентною в нашій історії й не менш важливою, ніж перехід від мисливства і збиральництва до сільського господарства та торгівлі або від аграрної до індустріальної доби та інформаційної епохи. Вона закладає новий фундамент для справжнього рівноправ’я статей і потенційно здатна привести нас до миру, любові та порозуміння в усьому світі.

Перехід від супутніх ролей до відносин споріднених душ закладає новий фундамент для рівноправ’я статей.

Однак поява нашого унікального Я не лише збільшує потенціал для досягнення щастя. Зростає і потенціал болю. Тепер, коли ми спробували на смак вільне та автентичне самовираження, пригнічення певних аспектів наших чоловічих і жіночих сторін може стати для нас найбільшим джерелом болю та страждань.

Наприклад, оскільки жінки в наш час мають можливість виявляти свою незалежність (рису своєї чоловічої сторони), вони можуть сильно страждати, коли їм доводиться обмежуватись повною взаємозалежністю (риса їхньої жіночої сторони) у відносинах.

Так само й чоловіки, які зараз дістали можливість виражати взаємозалежність і слухатись свого серця (риса їхньої жіночої сторони), страждають не менше, коли їм доводиться обмежуватись традиційною роллю єдиного годувальника і нехтувати своїми бажаннями, прагненнями і мріями.

Коли ми пригнічуємо будь-яку рису нашої чоловічої або жіночої сторони, яка прагне проявитися, ми втрачаємо зв’язок зі своїм відчуттям щастя і життєвою силою. З цієї точки зору важливим джерелом внутрішнього болю, біологічного стресу і страждань є наш свідомий чи несвідомий опір вираженню різних аспектів свого унікального Я.

Причина наших страждань – внутрішній опір вираженню певних аспектів свого унікального Я.

Наші нові виклики

Випадки, коли жінки проявляли такі маскулінні риси, як незалежність і відстороненість, траплялися протягом усієї історії, але були аж ніяк не типовими, особливо якщо жінка бажала мати сім’ю. Не маючи доступу до протизаплідних засобів, жінки були вагітними або вигодовували грудьми більшу частину свого життя. Майже постійно зайнятій доглядом за дітьми матері доводилось покладатися на свого чоловіка в плані фінансової підтримки і безпеки. Виростити дітей без допомоги годувальника було практично неможливо.

Але в наш час жінки вільно реалізують свою незалежну чоловічу сторону. Це дає великі переваги. Здобувши освіту перед тим, як вийти заміж або народити дітей, жінки здобувають більшу свободу обрати собі кар’єру до душі, а також проявити і показати світові свої таланти і стати фінансово незалежними. Жінки можуть дозволити собі розкіш присвятити більше часу пошукам бажаних стосунків, а не виходити заміж за першого чоловіка, з яким у них буде секс. Більша самодостатність і можливість задовольняти свої різноманітні інтереси, не зважаючи на схвалення інших, приносить їм радість.

Завдяки більшій незалежності жінки мають розкішну можливість присвятити більше часу пошукам бажаних стосунків.

Оскільки жінки більше не пригнічують важливі аспекти своєї особистості, вони отримують більше задоволення і повніше реалізуються як на роботі, так і вдома. Але ця нова свобода загрожує пригніченням чоловіками і жінками інших аспектів своїх унікальних особистостей.

Для жінки виражати свою жіночу сторону не менш важливо, ніж чоловічу. Щоб бути абсолютно щасливою, після вираження своєї чоловічої сторони вона повинна повернутися до жіночої для забезпечення належного балансу. Кожна жінка і кожен чоловік має власний унікальний баланс чоловічих і жіночих якостей. Якщо потреба жінки в балансі не задовольняється, це призведе до зростання стресу, незадоволення і різних проявів душевного болю, починаючи від депресії й тривоги і закінчуючи безсонням та харчовою залежністю. Без нової інформації про відновлення балансу жінка намагатиметься впоратись із ситуацією у такий спосіб, який лише підсилюватиме і дисбаланс, і її біль.

Наприклад, щоб уникнути болю самотності, який відчуває жінка, коли її жіноча потреба кохати і бути коханою не реалізується, вона може покладатися на свою незалежну чоловічу сторону і намагатися реалізувати себе через успіх, а не через любов. Замість того щоб присвятити більше часу створенню близьких стосунків, вона віддає всю себе розвитку кар’єри.

Зосереджуючись більше на своїй чоловічій стороні, яка прагне до незалежності й успіху, жінка ще більше віддаляється від своєї жіночої природи з її потребою кохати і бути коханою. Вона поглиблює розрив зі своєю жіночою стороною і тому не може позбутися джерела болю.

Щоб уникнути болю самотності, жінка відгороджується від потреби кохати і бути коханою, що робить її уразливою.

Чоловіки також можуть відчувати більше задоволення, виходячи за межі своєї незалежної чоловічої сторони, щоб повніше приймати і відчувати свою потребу кохати і бути коханими. Отримавши доступ до своєї жіночої сторони, чоловіки можуть повніше відчувати любов до свого романтичного партнера, своєї сім’ї та роботи.

Замість бездумно дотримуватись регламентованих суспільством моделей поведінки і робити те, чого від них завжди очікували, чоловіки можуть слухати своє серце і виявляти, що приносить їм щастя. Звільнившись від тиску традиційної вимоги задовольняти свої сексуальні потреби лише після одруження, чоловіки також отримали ширші можливості для пошуку пари.

Але коли чоловік відкриває своє серце й одержує доступ до своїх почуттів, це приносить нові ризики і виклики. Його потреби несподівано зростають. Чоловікові уже недостатньо заробляти на життя і забезпечувати свою дружину і дітей. Він хоче йти за покликом серця, а не жертвувати своїми потребами і бажаннями заради сім’ї; він прагне насолоджуватись життям.

Отримавши цей більший доступ до своєї жіночої сторони, він ризикує втратити баланс і надмірно зосереджуватись на власних потребах, нехтуючи потребами партнерки. Якщо він більше виражатиме свою жіночу сторону, віддаляючись від чоловічої, це посилюватиме стрес і незадоволення.

Ідучи за покликом серця, чоловіки ризикують втратити баланс.

Переходячи надто далеко на свою жіночу сторону і керуючись переважно емоціями, чоловіки дуже ризикують стати надміру надокучливими або сварливими й вимогливими. Надто часто мені доводилося бачити чоловіків, які несвідомо руйнували свої відносини, вимагаючи більшого від своїх партнерок і звинувачуючи їх, замість того, щоб отримати доступ до своєї чоловічої сторони, щастя якої не залежить цілковито від партнерки. В інших випадках чоловіки не можуть взяти на себе зобов’язання у відносинах, позаяк вони надто зосереджуються на власних потребах, емоціях і почуттях, замість того щоб відкривати нові способи задовольняти потреби своєї партнерки.

Зараз відбувається перехід від традиційних способів встановлення зв’язків до тих, що створюють можливість для повного вираження нашого унікального Я, і не варто очікувати, що цей процес завжди буде легким або автоматичним. Зростання очікувань веде до збільшення викликів нашим відносинам, але те саме можна сказати й про переваги від прийняття цих викликів. Завдяки цій новій інформації любовні відносини можуть вказати нам шлях до балансу.

Наш новий пошук відносин споріднених душ задля справжнього самовираження несе чимало нових викликів, але він пропонує і значно вищий рівень реалізації. Поза сумнівом, успішні традиційні відносини супутніх ролей могли дарувати радість і задоволення, але нездатні були забезпечити зростання пристрасті й життєвої сили, що виникає тоді, коли чоловік і жінка виражають обидві сторони своєї унікальної особистості.

Відносини супутніх ролей здатні принести радість і задоволення, але лише у відносинах споріднених душ пристрасть може тривати нескінченно.

Стан закоханості такий приємний тому, що, перебуваючи в ньому, ми почуваємося достатньо безпечно для повного самовираження. Нове поєднання наших чоловічих і жіночих сторін створює можливість для прояву вищої, безумовної, любові, в якій є пристрасть, співпереживання й мудрість. Але для підтримання цієї дивовижної любові необхідні нові навички і нова інформація щодо того, як збалансувати наші чоловічі й жіночі сторони.

Щоб стати джерелом невичерпної пристрасті, відносини мають забезпечувати постійну можливість вираження як чоловічої, так і жіночої сторін.

Наші чоловічі та жіночі сторони

У наступних розділах ми детальніше розглянемо різні елементи наших чоловічої й жіночої сторін, а також наслідки їх пригнічення, поки що ж вашій увазі пропонується простий опис наших чоловічих і жіночих рис. Не забувайте, що кожен чоловік і кожна жінка мають як чоловічу, так і жіночу сторони.

Наше справжнє унікальне Я – це наш внутрішній баланс, поєднання цих взаємодоповнюючих рис. Не існує ідеального балансу, який був би однаковим для всіх. Кожен чоловік, як і кожна жінка, має власне унікальне співвідношення чоловічих і жіночих риса. Усвідомлюючи, приймаючи і виражаючи своє унікальне поєднання чоловічого і жіночого, ви зможете досягти вищої любові й щастя.

Кожному чоловікові й кожній жінці притаманний власний унікальний баланс між чоловічими і жіночими рисами.

Нижче наведу дванадцять рис, або якостей, наших чоловічих і жіночих сторін. (Я використовую терміни «сторони», «якості» і «риси» для різноманітності, але в них закладено однаковий зміст, і вони є взаємозамінними.) Звісно, насправді цих рис набагато більше, але заради полегшення їх ідентифікації та обговорення я обмежився дванадцятьма.

Справжнє унікальне Я людини може являти собою будь-який рівень або комбінацію цих різних рис, незалежно від її біологічної статі. Крім того, наш унікальний чоловічий і жіночий баланс може проявлятися по-різному в різних ситуаціях. Наприклад, я можу більшою мірою виражати свою чоловічу сторону на роботі, а жіночу – з дітьми. На різних етапах життя наші потреби змінюються, і сторона, яку ми виражаємо більше, нерідко змінюється слідом за ними. Будучи самотніми, ми, природно, розвиваємо свою незалежну сторону, а у шлюбі, як правило, більше виражаємо взаємозалежність.

Дванадцять чоловічих і жіночих рис

Потенціал для виявлення, а отже, й вираження власного унікального поєднання цих різних рис, приваблює нас до певних людей і ситуацій.

Людину (чоловіка чи жінку), яка більш упевнена (чоловіча якість), приваблюватиме більш довірлива (жіноча якість) особа (чоловік чи жінка), і навпаки. Зростаючи в любові разом з партнером, більш довірлива людина підсилюватиме свою впевненість, а впевнена – ставатиме більш довірливою.

Більш незалежну особу (чоловіча якість) приваблюватиме людина, яка більше орієнтується на відносини і дуже цінує взаємозалежність (жіноча якісь), і навпаки. Завдяки спільному зростанню в любові більш незалежний партнер підсилюватиме свою здатність дорожити відносинами і відвертістю, а більш залежний усе більше цінуватиме і виражатиме свою незалежність.

Таким чином, нас часто приваблюють люди, які більш повно проявляють риси, що доповнюють наші найяскравіше виражені якості. Приймаючи ці доповнюючі якості партнера, ми пробуджуємо їх у собі. Це допомагає нам зміцнювати цілісність і пристрасть, водночас відшукуючи нові способи підтримувати любов, розуміти, приймати і цінувати свою пару.

Чоловіче і жіноче – це не просто соціальні конструкції

Хоча декому розподіл наших визначальних рис на чоловічі й жіночі може видатись довільним або штучним, насправді він зумовлений біологічними відмінностями між чоловіками і жінками.

Розподіл наших якостей на чоловічі й жіночі зумовлений біологічними відмінностями між чоловіками і жінками.

Прояв будь-якої з дванадцяти чоловічих рис, перелічених у списку, підвищує рівень тестостерону як у чоловіків, так і в жінок. У чоловіків рівень цього гормона значно вищий, тому він справедливо вважається чоловічим. Прояв будь-якої з дванадцяти жіночих якостей зі списку підвищує рівень естрогену і в чоловіків, і в жінок. У жінок рівень естрогену значно вищий, тож він по праву вважається жіночим гормоном.

Концепція гендеру – не просто «соціальна конструкція», як нас намагаються переконати. Звісно, наші традиційні чоловічі й жіночі ролі багато в чому визначаються культурою, але звільнившись від них для того, щоб повною мірою виражати своє унікальне Я, чоловіки і жінки не стають раптово однаковими. Отримуючи доступ до своїх чоловічих якостей і виражаючи їх, жінка все ж залишається жінкою і дуже відрізняється від чоловіка. Чоловік, що має повний доступ до своїх жіночих якостей, залишається чоловіком і відрізняється від жінки.

Через відмінності у біологічній будові чоловіків та жінок відрізняються й наші гормональні потреби. А позаяк різна поведінка стимулює вироблення різних гормонів, пріоритети щодо певних видів емоційної підтримки у чоловіків і жінок теж неоднакові. Вони потребують дуже різних комбінацій гормонів, щоб не відчувати стресу, бути щасливими і задоволеними.

Чоловікам і жінкам потрібні дуже різні комбінації гормонів, щоб не відчувати стресу.

Розуміння відмінностей у наших біологічних гормональних потребах може суттєво посилити нашу здатність давати і приймати любов та підтримку, необхідні для того, аби протистояти посиленню стресу в нашому житті.

Існує два види стресу – внутрішній і зовнішній. Як уже було сказано, нині ми всі маємо справу з новими, потужнішими, ніж дотепер, зовнішніми стресорами. Зовнішні стрес-чинники, такі як затори на дорогах, напружений графік роботи, розчарування та суперечки в подружньому житті, стимулюють вироблення гормона кортизолу, який спричиняє внутрішній стрес і негативно впливає на нашу здатність почуватися спокійними, люблячими, щасливими і задоволеними.

У книжці «За межами Марса і Венери» слово «стрес» було вжито у значенні внутрішньої стресової реакції на зовнішні чинники.

Стимулюючи вироблення гендерно специфічних гормонів і послаблюючи таким чином наш внутрішній стрес (який визначається рівнем кортизолу), ми отримуємо кращі можливості для відкриття розуму й серця, вираження свого унікального поєднання чоловічих і жіночих рис та підтримання в цьому своїх партнерів.

Створюючи гормональний баланс, ми отримуємо більшу свободу виражати своє унікальне Я.

Тестостерон часто називають чоловічим гормоном, оскільки в будь-якого чоловіка, незалежно від рефлексів, сформованих у дитинстві, культурного виховання чи сексуальних уподобань, його рівень принаймні вдесятеро вищий, ніж у здорової жінки. У деяких чоловіків від народження маскулінні якості виражені сильніше, що зумовлено їхньою ДНК, а також гормональним балансом матері в період внутрішньоутробного розвитку. Переважання чоловічих якостей над жіночими обумовлюватиме потребу у підтриманні високого рівня тестостерону для найкращого самопочуття.

Інші чоловіки, в яких сильніше виражені жіночі якості, відчуватимуть меншу потребу в тестостероні. Хоча деякі здорові чоловіки мають удесятеро вищий рівень тестостерону, ніж жінки, в інших здорових чоловіків, з більш вираженими чоловічими якостями, цей показник вищий у тридцять разів.

Так само деякі жінки народжуються з сильніше вираженими фемінними якостями і більшою потребою в діях, що стимулюють вироблення естрогену та інших жіночих гормонів, тоді як інші, з яскравіше вираженими чоловічими якостями, відчувають меншу потребу у високому рівні естрогену. Естроген часто називають жіночим гормоном, позаяк у будь-якої здорової жінки, незалежно від рефлексів, сформованих у дитинстві, культурного виховання чи сексуальних уподобань, його рівень принаймні вдесятеро вищий, ніж у здорового чоловіка. Надмірна кількість тестостерону в жінок може призводити до зниження рівня естрогену. Щоб урівноважити надлишок тестостерону, утворений протягом робочого дня, їм потрібно виробляти більше естрогену в особистому житті.

Природа чи виховання?

Дехто стверджує, що те, як ми проявляємо свої чоловічі й жіночі якості, визначається впливом суспільства або дитячим досвідом. Ця думка слушна, адже наша здатність проявляти свій унікальний баланс чоловічих і жіночих якостей цілковито залежить від виховання. Цей баланс природний, але те, як ми виражаємо себе, визначається отриманим (або не отриманим) вихованням. Наші чоловічі й жіночі відмінності є водночас природними і соціальними.

Ми всі народжуємось з унікальним автентичним балансом чоловічих і жіночих якостей, відповідно до ДНК і внутрішньоутробного впливу гормонів. Цей унікальний баланс – наш природний автентичний стан. У деяких чоловіків більше жіночих якостей, а в деяких жінок переважають чоловічі.

Якщо в нашому дитинстві було багато любові та підтримки, у нас формується здатність вільно проявляти автентичний баланс своїх чоловічих і жіночих якостей. Якщо ж любові та підтримки бракує, це може призвести до пригнічення деяких рис.

Наприклад, жінка, яка в дитинстві почувалася знехтуваною або покинутою, ймовірно, була змушена дбати про себе сама. Як наслідок, її чоловіча сторона, впевнена і незалежна, виражена надмірно, а такі жіночі якості, як довіра і взаємозалежність – пригнічені. Без довіри до потенційного партнера жінка не може відкрити своє серце і закохатися. Якщо ж у неї виникають романтичні стосунки, вона може зайти надто далеко в протилежному напрямі й почати надмірно виявляти свою жіночу сторону, поводячись надокучливо, вимогливо, авторитарно або прискіпливо.

Так само й чоловік, що не мав у дитинстві турботливого батька як прикладу для наслідування і ніколи не бачив свою матір щасливою, імовірно, придушуватиме свою незалежну чоловічу сторону, стане надто несамостійним і надокучливим у відносинах, або ж, навпаки, збунтується і перетвориться на такого собі мачо, пригнічуючи свою жіночу сторону в прагненні віднайти мужність.

Це лише два приклади численних способів, якими ми придушуємо свою автентичність через суспільний тиск або брак турботи в дитинстві. Заперечення певних аспектів своєї автентичності або й відмова від них може допомогти нам вижити в короткотерміновій перспективі, однак таке психологічне пригнічення впродовж тривалого часу впливає на наш гормональний баланс, зменшуючи вироблення антистресових гормонів. Без правильного балансу гормонів ми не можемо ефективно боротись зі стресом і тримати своє серце відкритим. Навчившись приймати і чоловічі, й жіночі складові своєї особистості, ми отримаємо ключ до любові та пристрасті тривалістю в життя.

Сила гормонів

Тестостерон та його баланс з естрогеном (а також іншими жіночими гормонами) відчутно і безпосередньо впливає на настрій, почуття, емоції, енергетичність, швидкість реакції, ріст м’язів і фізичну силу, мотивацію, здоров’я, лібідо, витримку, щастя чоловіка, а також на його здатність відчувати любов, благополуччя і прихильність.

Тестостерон відчутно і безпосередньо впливає на настрій, почуття, енергетичність, силу, лібідо і щастя чоловіка.

Естроген і його баланс з тестостероном та іншими чоловічими гормонами не менш виразно впливає на настрій, почуття, емоції, енергетичність, швидкість реакції, відкладення жиру, витривалість, мотивацію, здоров’я, лібідо, щастя жінки, а також на її здатність відчувати любов, благополуччя і прихильність.

Естроген відчутно і безпосередньо впливає на настрій, лібідо, енергетичність жінки, а також на її здатність відчувати любов, благополуччя і щастя.

І у чоловіка, і у жінки прояв чоловічих якостей, згаданих вище, стимулює вироблення тестостерону: незалежність, емоційна відстороненість, активне розв’язання життєвих проблем тощо підвищують рівень тестостерону. Прояв цих чоловічих якостей, що сприяє продукуванню тестостерону, може бути однаково приємним і для чоловіків, і для жінок. Однак у напружених ситуаціях цей гормон послаблює внутрішні стресові реакції чоловіка, але не жінки. Щоб зменшити вплив стресу, вона має проявляти фемінні якості, що стимулюватиме вироблення жіночих гормонів.

І у чоловіків, і у жінок вираження жіночих якостей підвищує рівень естрогену. Віра в підтримку партнера, покладання на інших, емоційність, піклування тощо стимулюють вироблення цього гормона. Звісно, ці речі можуть бути однаково приємними і для чоловіків, і для жінок, проте в напружених ситуаціях вони послаблюють внутрішні стресові реакції жінки, не чоловіка, адже, як ми знаємо, чоловікам для послаблення стресу потрібен тестостерон.

За часів відносин супутніх ролей внутрішній стрес часто виникав унаслідок надмірного прояву рис, пов’язаних із гендерними ролями. Для чоловіків потужним джерелом стресу був культурний тиск, який змушував їх пригнічувати свою жіночу сторону. Багато в чому чоловікові доводилось бути мачо: він мав за будь-яких обставин підтримувати сім’ю, не скаржачись і не виражаючи хвилювання чи страху. У жінок сильний внутрішній стрес часто спричинювався необхідністю бути максимально жіночними й ігнорувати своє прагнення до незалежності та інтелектуальних здобутків.

За часів відносин супутніх ролей внутрішній стрес часто виникав як наслідок надмірного прояву рис, пов’язаних із гендерною роллю людини.

Але все змінилося. У наш час жінки нерідко переходять надто далеко на свою чоловічу сторону і пригнічують жіночу, а чоловіки часто задалеко заходять на жіночу і пригнічують різною мірою свою відсторонену і незалежну чоловічу сторону.

У нашому складному сучасному світі жінки переходять надто далеко на свою чоловічу сторону, а чоловіки задалеко заходять на жіночу. В обох випадках це посилює стрес.

Для чоловіків, які отримали більшу свободу проявляти свою емоційну та взаємозалежну жіночу сторону, основною причиною внутрішнього стресу є пригнічення чоловічої сторони і надмірне вираження жіночої; натомість для жінок головною причиною внутрішнього стресу є придушення їхньої жіночої сторони і надмірне вираження чоловічої.

Понад сорок років консультуючи чоловіків і жінок, я постійно спостерігав неминучі наслідки цього гормонального дисбалансу в обох статей. Коли чоловік відчуває будь-які симптоми внутрішнього стресу, зокрема злість, втрату статевого потягу до своєї партнерки і пристрасті в житті загалом, незадоволення, нудьгу, зазвичай це зумовлено тим, що він зайшов надто далеко на жіночу сторону: його переповнюють емоції, а отже, рівень тестостерону в його організмі знизився, а рівень естрогену перевищує норму. Навчившись зосереджуватись на діях, які підвищують рівень тестостерону і знижують рівень естрогену, чоловік зможе послабити свій внутрішній стрес.

У ситуації емоційного напруження підвищення рівня тестостерону і зниження рівня естрогену завжди послаблює стрес у чоловіків.

У жінки все навпаки: якщо вона напружена, більш активний прояв її чоловічої сторони і підвищення рівня тестостерону не послабить її стрес, а посилить.

Коли сучасна жінка напружена, зосередження на діях, що підвищують рівень естрогену і знижують рівень тестостерону, завжди зменшуватиме концентрацію гормонів внутрішнього стресу.

Коли жінка напружена, підвищення рівня естрогену і зниження рівня тестостерону завжди послаблює її стрес.

І навпаки: якщо чоловік напружений, більш інтенсивний прояв його жіночої сторони і підвищення рівня естрогену не послабить його стрес, а посилить.

Розвиток автентичності

Як уже було сказано, кожна людина народжується з унікальним балансом чоловічих і жіночих якостей. На кожному етапі життя, починаючи з дитинства і далі, в підлітковому та дорослому віці, якщо нам дозволяють вільно проявляти власне автентичне Я і підтримують у цьому, ми можемо поступово проявляти, розвивати, виражати, навіть одночасно, ці різні якості. Завдяки поєднанню наших автентичних чоловічих і жіночих якостей ми дозріваємо до вищої любові, про яку детальніше поговоримо в останньому розділі.

Завдяки поєднанню наших автентичних чоловічих і жіночих якостей ми можемо дійти до переживання вищої любові.

У загальному розумінні мета першої половини нашого життя – відкривати, розвивати і проявляти численні чоловічі та жіночі якості свого автентичного Я з акцентом на наших біологічних відмінностях і відповідних потребах. У підлітковому віці рівень тестостерону в організмі хлопця зростає у двадцять разів, рівень естрогену в дівчини – до шести. Якщо цей баланс нестійкий, вони відчуватимуть зайвий внутрішній стрес.

Дівчина-підліток, в якої сильніше виражені чоловічі якості, менше потребує стимуляції жіночої сторони для підтримання здорового рівня естрогену, а дівчина з переважанням жіночих якостей потребуватиме більшої підтримки. Однак незалежно від проявленості їхніх чоловічих якостей, послабити внутрішнє напруження обох дівчат у стресовій ситуації можна, тимчасово посиливши підтримку жіночої сторони і відновивши здоровий рівень естрогену. Так само коли у хлопця-підлітка виникає стрес, йому слід тимчасово зосередитись на вираженні своєї чоловічої сторони і відновити таким чином свій рівень тестостерону незалежно від того, яким є його здоровий баланс порівняно з іншими хлопцями.

Після підліткового віку рівень естрогену в організмі жінки поступово знижується, а рівень тестостерону підвищується і досягає свого піку приблизно у тридцять п’ять років (чимало жінок повідомляють про розквіт їхньої сексуальності приблизно в цьому віці). У чоловіків відбуваються протилежні зміни. У віці тридцяти п’яти років рівень тестостерону в організмі чоловіка може почати знижуватись. Перед цим падінням рівень естрогену в його організмі поступово підвищується, і це підвищення продовжується й надалі (зауважимо: поступове зниження рівня тестостерону є типовим для чоловіків у нашому суспільстві, але не для представників корінного населення).

Саме в цей період, коли організм чоловіка природно виробляє більше естрогену, а організм жінки – тестостерону, ми вирушаємо у подорож з метою поєднання наших чоловічих і жіночих якостей задля досягнення вищої любові.

Якщо жінка не навчилася забезпечувати і підтримувати вироблення жіночих гормонів, зі збільшенням рівня тестостерону відносно рівня естрогену вона відчуватиме низку симптомів менопаузи. Припливи, безсоння, тривога або депресія є типовими симптомами менопаузи в сучасному суспільстві, але у корінних народів, в яких жінкам допомагають виражати свою жіночу сторону, вони не проявляються. Перед менопаузою, під час і після неї, якщо жінка не спирається на свою жіночу сторону, в її організмі починає домінувати тестостерон, відповідно, підвищується рівень стресу. Це породжує незадоволення, безрадісність, злість, відчуття нереалізованості.

Перед менопаузою, під час і після неї в організмі жінки може почати домінувати тестостерон, що підвищує рівень стресу.

У середньому віці й надалі, якщо жінка спирається на свою жіночу сторону, в усій повноті проявляючи свої фемінні якості, посилений вплив чоловічих гормонів не затьмарюватиме й не пригнічуватиме її жіночності. І вона зможе вчитися поєднувати свої чоловічу й жіночу сторони в кожному почутті, думці, рішенні та дії. Цей баланс відкриває двері до вищої любові, до невичерпної енергії та пристрасті.

Подібний, але протилежний сценарій розгортається у чоловіків. Після статевого дозрівання і до кінця життя рівень тестостерону в організмі чоловіка принаймні у десять разів перевищує його рівень в організмі жінки. Пізніше, коли чоловік переживає середній вік, у його організмі починає природно зростати рівень естрогену. Якщо цей чоловік не розвинув свої маскулінні якості у повному обсязі відповідно до свого унікального рівня, підвищення рівня естрогену почне пригнічувати тестостерон.

Організм чоловіка запрограмований протягом усього життя виробляти принаймні вдесятеро більше тестостерону, ніж організм жінки.

Якщо чоловік навчиться підтримувати належний рівень тестостерону в першій половині життя, то коли в середньому віці у нього почне підвищуватись рівень естрогену, він також зможе виробляти тестостерон у належній кількості. Завдяки підтриманню цього балансу гормонів він зможе відчувати вищу любов, мудрість, співпереживання, безумовне прийняття, надовго збереже енергійність, мужність і здоров’я.

Культурні норми і самовираження

Вільні прояви у середньому віці жіночої сторони чоловіком (з одночасним підтриманням високого рівня тестостерону) і чоловічої сторони жінкою (за збереження високого рівня естрогену) ще зовсім недавно були неможливі, позаяк і чоловіків, і жінок попередніх поколінь обмежували культурні норми, через які вони були змушені пригнічувати свою особистість протягом усього життя. Різною мірою чоловіки були змушені пригнічувати свою жіночу сторону, а жінки – чоловічу. Внаслідок цього тривала пристрасть після багатьох років у шлюбі була неможливою.

Якщо в унікальному поєднанні маскулінних і фемінних якостей жінки переважали чоловічі риси, вона почувалася більш обмеженою і пригніченою впродовж усього життя, а отже, відчувала брак душевного спокою, любові, щастя й задоволення. Також жінка потерпала від сильного стресу – окрім тих випадків, коли їй вдавалось звільнитися від суспільних норм і виражати свою чоловічу сторону. Але цей шлях до щастя не завжди був надійний, адже для того, щоб виражати свою чоловічу сторону, їй часто доводилось пригнічувати свої взаємозалежні жіночі якості. Така жінка часто залишалася самотньою, позаяк їй було важко знайти чоловіка, який би з любов’ю підтримував її незалежність і самодостатність.

Більш маскулінна жінка могла послабити свій внутрішній стрес, кинувши виклик культурним нормам.

У наш час жінки можуть вільно виражати свої чоловічі якості, але ті з них, у яких переважають фемінні якості, відчувають більший стрес, оскільки для пристосування і конкуренції на роботі їм доводиться пригнічувати свою жіночність. До того ж вони мають більшу потребу в тому, щоб піклуватися про інших і самим відчувати турботу, ніж ті жінки, в яких переважають чоловічі якості.

Це не означає, що в наш час жінки з більш вираженими чоловічими якостями не відчувають стресу. Вони часто краще дають собі раду зі стресами на робочому місці, але у відносинах стикаються зі значно більшими труднощами. Оскільки їхня жіноча сторона не така сильна, вони не навчилися гармонійно її реалізовувати. У них погано виходить приймати підтримку і просити про допомогу.

Жінкам, у яких домінують чоловічі якості, як правило, погано вдається приймати підтримку або просити про допомогу.

Знову ж таки, у чоловіків ситуація схожа, але протилежна. Зараз більше чоловіків ідуть за покликом серця і роблять те, що їм подобається. Це активує їхню жіночу сторону, але водночас може пригнічувати чоловічі якості, незалежність і відстороненість. Замість того щоб бути незворушними, спокійними і зібраними, вони невпевнені й нерідко проявляють агресивність, надмірну вимогливість або надокучливість у близьких стосунках.

Коли чоловіки переходять надто далеко на свою жіночу сторону і пригнічують певні аспекти своєї чоловічої сторони, вони часто поводяться надміру емоційно і легко стають незадоволеними своїми відносинами. Ці чоловіки залишаються самотніми, бо їм здається, що жодна жінка не відповідає їхнім вимогам. Вони дуже романтичні й зворушені, коли вперше зустрічають жінку, але це швидко минає. Часто чоловіки просто не можуть визначитися: в один момент вони не здатні жити без коханої (взаємозалежність), а в наступний повертаються до своєї незалежної, відособленої сторони і втрачають до неї інтерес.

В один момент він не може жити без коханої, а в наступний повертається до своєї незалежності й відособленості і втрачає до жінки інтерес.

Інші чоловіки одружуються, але, намагаючись догодити партнерці, пригнічують свої маскулінні якості. Хоча в цей момент така поведінка може приносити їм задоволення, з часом вони перестають почуватися по-справжньому живими, а їхня пристрасть до партнерки згасає.

Деякі чоловіки, навпаки, відмовляються розширюватись у своїх відносинах, щоб дати можливість проявитися своїй жіночій стороні, і це має той самий прикрий наслідок – зникає пристрасть, яку вони відчували на початку.

Щоб підтримувати пристрасть, усі ми, і чоловіки, і жінки, маємо постійно поглиблювати усвідомлення і прояв свого унікального балансу чоловічих і жіночих якостей.

Щоб підтримувати пристрасть, маємо постійно поглиблювати усвідомлення і прояв свого унікального балансу чоловічих і жіночих якостей.

Це зумовлено тим, що коли ми втрачаємо свій унікальний баланс між чоловічими і жіночими якостями, його важче відновити без чіткого розуміння обох наших складових. Поширеним наслідком цього і для чоловіків, і для жінок є зростання їхнього внутрішнього напруження замість зростання в любові.

Гарна новина полягає у тому, що завдяки новій інформації ми можемо нормалізувати свій гормональний фон, вживши конкретних заходів, які не залежать від наших партнерів. У наступних розділах ми обговоримо їх, а також те, як ми можемо підтримати потребу свого партнера у налагодженні гормонального балансу. Ви дізнаєтесь, як допомогти йому знизити рівень стресу, а також як дістати необхідну підтримку, щоб відшукати власний баланс.

Однак спершу спробуймо розібратися, чому усвідомлення цих відмінностей між чоловіками і жінками таке важливе.