Читать книгу Дивовижний імунітет. Про антитіла, інфекції та інші цікавинки імунної системи - Філіпп Деттмер - Страница 6

Уявіть, що це ви маєте створити імунну систему. Завдання полягає в тому, щоб організувати оборону від мільйонів зловмисників, які хочуть захопити ваш організм. Можна збудувати будь-яку систему захисту, яка вам до вподоби, хоча бухгалтерія й нагадує, що енергетичні ресурси організму не безмежні, і наполегливо просить не вдаватися до марнотратства. Як саме ви підійшли б до виконання такого грандіозного завдання? Які сили висунули б уперед, а які – залишили б у резерві? Чи були б ви впевнені, що зможете достатньо потужно відреагувати на раптове вторгнення й водночас запобігти занадто швидкому виснаженню своєї армії, якби мали справу з величезними розмірами тіла й мільйонами різних ворогів? На щастя, наша імунна система знайшла багато красивих та елегантних вирішень цих проблем.

Як ми вже згадували в попередньому розділі, імунна система не якийсь окремий об’єкт. Це сукупність багатьох речей. Сукупність сотні невеличких органів і кількох більших, мережі судин і тканин, мільярдів клітин із десятками спеціалізацій і квінтильйонів молекул білка, які вільно плавають[8].

Усе це утворює різні лінії оборони й системи захисту, які перекривають одна одну. Можна уявити їх як імперії та королівства, які разом захищають спільний континент, тобто наше тіло. Ми можемо розподілити їх на дві різні сфери, які представляють найефективніші й найгеніальніші принципи, винайдені природою для захисту цього континенту: сферу Вродженого імунітету та сферу Адаптивного (або набутого) імунітету.

Сфера вродженого імунітету охоплює всі засоби захисту, з якими ви народилися та які можна використати одразу за кілька секунд після того, як відбулося чужорідне вторгнення. Це базові засоби захисту, які походять від найперших багатоклітинних тварин на Землі, і вони вкрай важливі для нашого виживання. Одна з головних особливостей цього виду імунітету – те, що він є розумною частиною нашої імунної системи. Він здатен відрізняти своє від чужого. І коли виявляє чуже, то негайно починає діяти. Однак його зброя не призначена для ідентифікування конкретного ворога, натомість він намагається бути ефективним проти широкого кола ворогів. Наприклад, він не має спеціальної зброї проти певного виду бактерій E. coli (кишкової палички), його зброя діє проти всіх бактерій. Він створений, щоб бути максимально ефективним. Його можна уявити як того, хто має базовий набір знань початківця: знає лише основи, а не спеціалізовані предмети, які можна вивчити лише за умови подальшого навчання. Але без базових знань спеціалізованих знань набути неможливо.

Без вродженого імунітету мікроорганізми здолали б і знищили б нас протягом кількох днів чи тижнів. Він виконує найскладнішу роботу й бере участь у більшості найтяжчих боїв. Переважна більшість із сотень мільярдів клітин-солдатів і клітин-охоронців – частина вродженої імунної системи. Це доволі брутальні хлопці, які одразу гатять по голові, без балачок і роздумів. Вроджена імунна система вбиває більшість мікроорганізмів, яким удається проникнути до нашого організму, та ще й так, що ми навіть не помічаємо цього. Оскільки вроджена імунна система – перша лінія оборони, вона не лише відповідає за надання солдатів у разі загрози, їй також доводиться приймати важливі рішення. Наскільки небезпечне вторгнення? Що за ворог нас атакує? Чи потрібна важча зброя?

Ці рішення вкрай важливі, оскільки впливають на те, яку зброю використовуватиме наша імунна система загалом. Бактеріальне втручання потребує геть іншої реакції, ніж вірусне. Тож допоки триває бій, вроджена імунна система збирає дані, а потім приймає рішення, які часто визначають нашу долю. Якщо вона вважає напад доволі небезпечним, то може активувати й викликати другу лінію захисту.