Товариство осиротілих атеїстів

Товариство осиротілих атеїстів
Автор книги: id книги: 1484235     Оценка: 0.0     Голосов: 0     Отзывы, комментарии: 0 209 руб.     (2,62$) Читать книгу Купить и скачать книгу Купить бумажную книгу Электронная книга Жанр: Исторические детективы Правообладатель и/или издательство: OMIKO Дата добавления в каталог КнигаЛит: Скачать фрагмент в формате   fb2   fb2.zip Возрастное ограничение: 16+ Оглавление Отрывок из книги

Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.

Описание книги

Опальний майор-держбезпеківець Геннадій Петрович закінчує своє двохрічне відрядження. Він мріє про повернення до Києва і впевнений в тому, що всі свої проступки вже відробив, ловлячи парашутистів-диверсантів в Закарпатській області. Як же він помиляється… Адже на нього тільки чекає справжнє покарання… А зараз, в переддень Всесвітнього жіночого дня 1953-го, за святкування якого в траурні дні по Сталіну позбавляли чинів і звань, він ще нічого не підозрює і насолоджується видом на величну львівську споруду – колишній будинок взаємних обезпечень «Дністер». Йому ввижається, що на ній написано: «Товариство осиротілих атеїстів» – адже ми завжди бачимо те, що хочемо бачити…

Оглавление

Галина Горицька. Товариство осиротілих атеїстів

1950 рік

Розділ перший. Помах крил метелика

Розділ другий. Аля

Розділ третій. Ідіот

Розділ четвертий. Деформація свідомості

1951 рік

Розділ п’ятий. «Іспанка»

Розділ шостий. Радіотехнічний факультет політехнічного

Розділ сьомий. Донос

Розділ восьмий. «Светло, мажорно, оптимистично!»

Розділ дев’ятий. Київський телецентр

1952 рік

Розділ десятий. Запах талого снігу

Розділ одинадцятий. ДАР48

Розділ дванадцятий. «У вас усі вдома?»

1953 рік

Розділ тринадцятий. Радянські «Алі» і «Ніно»

Розділ чотирнадцятий. Товариство осиротілих атеїстів

Розділ п’ятнадцятий. Юний поет

Отрывок из книги

Розмова батька чи діда з синами офіцерами-льотчиками далечезних рейдів, що повернулися з війни.

– Розкажіть же, де ви були?

.....

Врешті він не витримав і запитав: «Ти спала з ним?» І тоді вже прийшла черга Алі обурюватися. Вона люто зиркнула на Льоню і, назвавши його йолопом, продовжила:

– Ні. Він називав мене донею… Гидотним ти став, Леоніде Івановичу. Геть не таким, як був у дитинстві. Думки твої, вчинки… Твоє одруження…

.....

Добавление нового отзыва

Комментарий Поле, отмеченное звёздочкой  — обязательно к заполнению

Отзывы и комментарии читателей

Нет рецензий. Будьте первым, кто напишет рецензию на книгу Товариство осиротілих атеїстів
Подняться наверх