Читать книгу Про милосердя та любов. Збірка віршів українською та російською мовами - Ігор Голомозий - Страница 14

Пишу я вам цього листа

Немов готую страву.

Кладу сюди наші плоди,

Та додаю приправу.

Посолю трохи кашу,

Боюсь пересолить.

Майже уже готова,

На вогнику кипить.

Солю, аби смачною

Була ця каша нам.

Щоб пригостити Батька

Не сором було нам.

Ще й перцю трохи вкину,

Нехай щипа язик.

Нехай щипа за серце,

Щоб до гріха не звик.

Пробачте якщо комусь

Ця каша не така.

Може комусь солона,

А комусь за гірка.

Та вже така є правда,

І нікуди подіти.

Прийнять треба цю страву,

Та з Господом радіти.