Читать книгу Епістолярій Тараса Шевченка. Книга 2. 1857–1861 - Группа авторов - Страница 5
Листи Т. Г. Шевченка і до нього (1857–1861 рр.)
1857
211. Т. Г. Шевченка до Я. Г. Кухаренка
Оглавление13–15 серпня 1857. Астрахань
Батьку отамане кошовий і друже мій єдиний!
Я свободен, я уже в Астрахані, вчора бачився з тим Єленєвим, на ім’я которого просив я тебе переслать мені письмо о «Москалевій криниці». Письма твого нема, і я тепер не знаю, що й думать. Бо вона вже давно тобі послана, ще 5 іюня. Може, тебе дома нема абощо? Думав я, їдучи в столицю, завернуть до вас на Січ, поціловать тебе, твою стару і твоїх діточок. Але не так воно робиться, як нам хочеться. Мені велено одправиться прямо в столицю. Лихий їх знає, для чого. І я тепер із Астрахані попростую на пароході аж до Нижнього Новгорода, а там через Москву в столицю. Але чи швидко я туда прибуду, святий знає. Я в Москві побачуся з старим Щепкіним (якщо він жив), і дуже добре зробив би ти, друже мій єдиний, якби через його хоч одну стрічечку [прислав?], напиши тілько, чи жив ти, чи здоров і чи получив мою «Москалеву криницю»? Мене вона турбує. А в столицю до мене пиши отак:
в С. Петербург.
Его высокоблагородию
Михай[лу] Матвеевичу
Лазаревскому.
В Большой Морской, в доме графа
Уварова.
Не пишу тобі білше, бо нема чого і писать, та й пароход, спасибі йому, не дає. Завтра попливу вверх по матушке по Волге, а поки що цілую тебе, твою стару і твоїх діточок. Не забувай мене, друже мій єдиний.
Т. Шевченко.
Чи получив ти моє поличіє?
15 августа.
1857.