Читать книгу Казки / Сказки - Кася Ясна - Страница 5

Ви, можливо, не повірите, але справжнісінькі Принцеси все ще зустрічаються, і не лише в казочках. Деколи їм стає цікаво, що діється в інших місцях. Сидять вони у своїх Королівствах, що на різних зірочках високо в небі, і думають, щоб такого зробити.

Порядок наведено, накази слугам і помічникам надано, ігри – переграно, вже і спала, і гуляла, і співала, і танцювала, і малювала, і читала, і вчилась, і послів приймала. Та цього виявилось замало, енергія ж бо б'є через край!

Тоді розумна Принцеса бере бінокль, підзорну трубу, телескоп (те, що є зазвичай в хазяйстві) – і розглядає небо, зорі, планети, інших Принцесок і Принців (там вони водяться всі в достатній кількості). Угледить щось симпатичне й посилає папугу, щоб з'ясував, чи можна прийти в гості (без попередження ніяк: етикет і виховання мають Принцеси королівське, вишукане). Як можна – то йде. Папуга у нашої Принцеси був красивий, говірливий, дотепний. Але цього їй не вистачало… Сидиш собі одна в замку, гуляєш кімнатами, порядкуєш, розважаєшся… А потім засумуєш чогось. От би була якась тваринка, щоб її вигулювати, годувати, мити, вичісувати, гратися – то було б добре! Але в тому далекому Королівстві не водились тваринки. Були вони лише іграшковими.

Котики

Принцеса подумала-подумала й все ж пішла до магазину іграшок з нянькою та служницею. Повернулась задоволеною, з повною корзиною м'яких симпатичних ведмедиків, песиків, зайчиків, мавпочок, тигриків, бегемотиків та черепашок.

Бегемотик

Вибирати вона вміла. А крім того помітила, що тваринки теж її вибрали: так вони прохально дивилися на неї! Тож Принцеса, не вагаючись, взяла їх додому, далі почала призвичаювати до свого принцесного життя та розпорядку. Вони хутенько зметикувати, що до чого і як, освоїлись. І… почали їй, своїй хазяйці, снитись. І таке вони в ті моменти витворяли, що Принцеса не раз раділа і сміялась уві сні, спостерігаючи за своїми підопічними.

А потім Принцеса і вдень почала помічати дивні речі: поставить якогось з вихованців в одне місце, на хвильку відволічеться, а він… вже на іншому стоїть. Або раптом пропаде якась полишена без нагляду цукерочка. Вона – до них: «Хто з'їв?!» – сидять, мовчать, лише очі усміхаються. Аж тоді Принцеса згадала, що вона чарівна, все Королівство її магічне, тож і тваринки її особливі, живі, лише роблять вигляд, що іграшкові!

І вона дуже зраділа. І більше не сумувала. Знала, що як відвернеться, то її м'які друзі рухаються, граються, балакають, бешкетують. Деколи вона трішки хитрувала: закривала очі долонями, ніби задумалась-замріялась, а сама в цей час одним очком підглядала в щілинку й тоді бачила, як бігають і стрибають її улюбленці. І вони всі дуже подружились.

Поросятка

Минуло небагато часу, як Принцеса почала веселитися і гратися з ними і у своїх снах. Вони там не боялись, не крились. А зранку всі були щасливі, задоволені, мали гарний апетит та чудовий настрій. А головне – Принцеса більше ніколи не сумувала. Бо були поруч ті, хто любив її, ті, про кого вона могла піклуватись. Коли ти любиш – то завжди щасливий!

7.03.2018

Мавпочка

А інші не потрапили в книжку, бо їх дуже багато!